Відмінності між версіями «Оморочити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zbutuzpanteluky251018.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:08, 25 жовтня 2018
Оморо́чити. См. Оморочувати.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ОМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що обморочувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 695.
ОБМОРОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМОРОЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Викликати запаморочення, затуманювати свідомість. Враз тебе там обморочать блиск і пахощі гніткі (Леся Українка, I, 1951, 274). 2. Збивати з пантелику, задурювати кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману. [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили б тебе (Марко Кропивницький, I, 1958, 138).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 543.
Фразеологічний словник української мови
Збити з пантелику когось, в ролі прис. – викликати замішання в когось; спантеличувати, дезорієнтувати.
Ілюстрації
|
