Відмінності між версіями «Ліженько»
(Створена сторінка: '''Ліженько, ліжечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''ліжко. ''' Категорія:Лі) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ліженько, ліжечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''ліжко. ''' | '''Ліженько, ліжечко, -ка, '''''с. ''Ум. отъ '''ліжко. ''' | ||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | . ЛІ́ЖКО, а, сер. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Олесь Гончар, III, 1959, 16); | ||
+ | // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Володимир Сосюра, II, 1958, 394). | ||
+ | Лікарняне ліжко див. лікарняний. | ||
+ | ♦ Вставати (встати, підводитися, підвестися) з ліжка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Панас Мирний, V, 1955, 379); Класти (покласти) в ліжко; Тримати в ліжку — створювати постільний режим у зв'язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Леся Українка, III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Леся Українка, V, 1956, 404); Лежати в ліжку (ліжкові) див. лежати. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 509. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЛІ́ЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Н.-Лев., III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Сос., II, 1958, 394). | ||
+ | Лікарня́не лі́жко див. лікарня́ний. | ||
+ | ◊ Встава́ти (встат́и, підво́дитися, підвести́ся) з лі́жка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний, V, 1955, 379); Кла́сти (покла́сти) в лі́жко; Трима́ти в лі́жку — створювати постільний режим у зв’язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Л. Укр., 1956, 404); Лежа́ти в лі́жку (лі́жкові) див. лежа́ти. | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 509. | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | ліжко | ||
+ | -а, с. | ||
+ | Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. || Місце для спання; постіль. Лікарняне ліжко. Класти в ліжко. | ||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ліженько.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ліженько1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ліженько2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| Pnim_6HeXns}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ліжко]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://facti.info/tsikavi-fakty-pro-lizhko/]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 07:57, 25 жовтня 2018
Ліженько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ЛІ́ЖКО, а, сер. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Олесь Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Володимир Сосюра, II, 1958, 394).
Лікарняне ліжко див. лікарняний.
♦ Вставати (встати, підводитися, підвестися) з ліжка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Панас Мирний, V, 1955, 379); Класти (покласти) в ліжко; Тримати в ліжку — створювати постільний режим у зв'язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Леся Українка, III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Леся Українка, V, 1956, 404); Лежати в ліжку (ліжкові) див. лежати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 509.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛІ́ЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Н.-Лев., III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Сос., II, 1958, 394). Лікарня́не лі́жко див. лікарня́ний. ◊ Встава́ти (встат́и, підво́дитися, підвести́ся) з лі́жка — видужувати. — На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248); — Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний, V, 1955, 379); Кла́сти (покла́сти) в лі́жко; Трима́ти в лі́жку — створювати постільний режим у зв’язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Л. Укр., 1956, 404); Лежа́ти в лі́жку (лі́жкові) див. лежа́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 509.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ліжко -а, с. Признач. для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. || Місце для спання; постіль. Лікарняне ліжко. Класти в ліжко. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.