Відмінності між версіями «Розвереджувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Розвереджувати, -джую, -єш,[[Категорія:Ро]] | + | '''Розвереджувати''', -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234. |
| + | [[Категорія:Ро]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
|} | |} | ||
| − | + | ==Див.також== | |
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 10:56, 24 жовтня 2018
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Зміст
Сучасні словники
РОЗВЕРЕДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИТИ, джу, диш, док., перех.,
1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. Обережно, щоб не розвередити свої чиряки, які йому мати намастила олією і пов'язала розірваною сорочкою, Іллюша злазить з печі і проходить з кухні в кімнату (Перв., Невигадане життя, 1958, 139).
2. перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання. Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (Панч, І, 1956, 359).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див.також
Медіа
Джерела та література
Словник української мови
