Відмінності між версіями «Дбаха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Дбаха, -хи.<br /> | + | '''Дбаха, -хи.<br /> Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница. |
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br /> | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.''<br /> | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.''<br /> | ||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів''' | ||
| + | |||
| + | ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм. | ||
[[Категорія:Дб]] | [[Категорія:Дб]] | ||
Поточна версія на 23:27, 23 жовтня 2018
Дбаха, -хи.
Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДБА́ХА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця.
ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.
Словник синонімів
ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм.
