Відмінності між версіями «Няньчитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|zYXxhrprWWA }} | ||
| + | {{#ev:youtube|vtO9yU5F_aE }} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 20:33, 23 жовтня 2018
Няньчитися, -чуся, -чишся, гл. Няньчиться.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
НЯНЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., з ким—чим.
1. Те саме, що няньчити. — От тобі, мамо, Митрик! Няньчись з ним, тіш його (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 456).
2. Приділяти кому-, чому-небудь занадто багато часу, уваги; панькатися з кимсь, чимсь. — Вже розпарилась!.. Хвороби схопиш, а тоді няньчитися з тобою, — сердито бубоніла мати (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 368); Сагайда, певний за своїх «гренадерів» (а з новачками хай няньчиться Кармазин та Черпиш!), міг спокійнісінько.. точити ляси з приятелем (Олесь Гончар, III, 1959, 335).
Ілюстрації
|
|
|
|
