Відмінності між версіями «Паркан»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Паркан, -ну, '''''м. ''Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. ''Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. ''Чуб. III. 313. | '''Паркан, -ну, '''''м. ''Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. ''Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. ''Чуб. III. 313. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
+ | |||
+ | '''Парка́н''' ''(огорожа, палісад)'' — стіна, огорожа, звичайно дерев'яна, автономна структура, споруда, яка служить для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином(у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»). | ||
+ | |||
+ | Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== |
Версія за 21:18, 23 жовтня 2018
Паркан, -ну, м. Заборъ. О. 1861. XI. Св. 30. Ударим з гармати як грім по небі, щоб ся паркани поздрігали. Чуб. III. 313.
Парка́н (огорожа, палісад) — стіна, огорожа, звичайно дерев'яна, автономна структура, споруда, яка служить для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином(у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»).
Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ПАРКА́Н, а, чол. Стіна, звичайно дерев'яна, що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа. Була [школа] з ґанком на побілених стовпах і.. обведена, намість плотом, парканом із дощок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Обабіч стискали нас дошки й жердини тинів та парканів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 15).
- Живий паркан — щільна вузька смуга кущів або дерев, яку вирощують з метою відгородити або обгородити що-небудь. Біля будинку — шкілка, обведена живим парканом акації (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 70).
- ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРО́ДА, и, жін. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Нечуй-Левицький, II, 1956, 165); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, I, 1958, 456);