Відмінності між версіями «Лежанка»
(→Медіа) |
(→Словник відмінків) |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Словник відмінків== | ==Словник відмінків== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лежанка.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 16:16, 23 жовтня 2018
Ле́жанка, -ки, ж. 1) Лежаніе, ничего не дѣланіе постоянное. 2) Лѣность. Лежанка го напала. Онъ сдѣлался лѣнивъ. Вх. Зн. 32. 3) Сорванная зеленою, но затѣмъ улежавшаяся груша.
Зміст
Сучасні словники
ЛЕЖА́НКА, и, жін.
1. Низька піч у вигляді тапчана для лежання.
Постелила вона цареві на полу, .. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (Українські народні казки, легенди.., 1957, 83); Хата вже старенька і холодна. Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363);
- У порівняннях. Пісок був теплий, як нагріта лежанка (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 341).
2. Призначене для лежання, спання підвищення з дерева, глини тощо.
Просто проти дверей, під віконцем упоперек кімнати був пілок-лежанка, завширшки з подвійне ліжко (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 17);На земляних лежанках акуратно були складені ковдри й плащ-палатки (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 19).
3. У старій селянській хаті — низька прибудова до печі у вигляді тапчана для лежання, спання; див. ще при́пічок.
Постелила вона цареві на полу,… сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).
Ілюстрації
Словник відмінків
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 469
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.