Відмінності між версіями «Пишність»
(→[адреса посилання]) |
|||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
'''Пишне''' — Полтавська область, Лубенський район | '''Пишне''' — Полтавська область, Лубенський район | ||
− | ===[ | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/Пишність Пишність]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 22:43, 22 жовтня 2018
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали. АД. І. 193.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПИ́ШНІСТЬ, ності, жін.
Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. — Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову (Марко Вовчок, I, 1955, 27); // Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і т. ін.; розкіш. Окреме приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (Іван Кочерга, II, 1956, 41); // Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість. Життя було там, в лісах, на полях, на луках. Там воно розливалося в усій своїй осінній пишності (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 167); // Бурхливість, багатогранність розвитку, розквіт чого-небудь. З нечуваною пишністю розцвітають література, мистецтво, наука в таких країнах давньої й великої культури, як Вірменія та Грузія (Максим Рильський, III, 1956, 381).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 374.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пишність - Пишно
Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 155.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Властивість за значенням пишний 2—10. Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця.. надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Яків Баш, Надія, 1960, 210); Поважна, сувора велич її [пісні] пахла історією.., пишності її ніяк не можна змалювати (Юрій Яновський, I, 1958, 205); Карл Маркс у «Капіталі» глузує з пишності і широкомовності буржуазно-демократичної великої хартії вольностей і прав людини.. (Ленін, 39, 1973, 21); — Мати-вітчизно! — мимоволі вирвалося у нього, по-юнацькому дзвінко й урочисто. І навіть для Козакова, який не терпів ніякої урочистої пишності, ці слова прозвучали переконливо і щиро (Олесь Гончар, III, 1959, 12); Характерно, що в зображенні селянина письменникові [О. Гончару] лишились цілковито чужими.. всякі тенденції до замилування старожитньою патріархальністю і етнографічною пишністю (Про багатство літератури, 1959, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 374.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Пишність -ності, ж.
1) Буйний розквіт, розвиток, який виявляється в рості, цвітінні і т. ін. || Надмірність у багатстві, оздобах, красі, вигодах і т. ін.; розкіш. || Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість. || Бурхливість, багатогранність розвитку, розквіт чого-небудь.
2) Властивість за знач. пишний 2-10).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Пишне — Кіровоградська область, Долинський район
Пишне — Полтавська область, Лубенський район