Відмінності між версіями «Знаття»
(→Медіа) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Знаття|https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 18:34, 22 жовтня 2018
Знаття́, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. І. 96). Коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗНАТТЯ́, я, сер., рідко. Те саме, що знання. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба (Леся Українка, V, 1956, 22); Не завагався [Славко] натякнути на нешлюбне походження її чоловіка, хоч повинен був догадатися, що це знаття для нього зовсім не потрібне (Лесь Мартович, Тв., 1954, 264); — Весна має бути рання, — гоноровито відповідали панські попихачі, начеб вони самі приганяли нагайками теплу годину. — Звідки ж це знаття? — Ікра щуки підказує: вже набубнявіла на мальок! Це вам кожний рибалка скаже (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут журналістики}}}]]
