Відмінності між версіями «Людяка»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Людяка, -ки, '''''ж. ''Ув. отъ '''людина. '''(Харьк.). Человѣчина. | + | '''Людяка, -ки, '''''ж. ''Ув. отъ '''людина. '''(Харьк.). Человѣчина. (лат. homo; українське слово походить від прасл. *ljudъ < пра-і.е. *leudho-/leudhi-)[1] — діалектна назва живої, наділеної інтелектом істоти, суб'єкта суспільно-історичної діяльності і культури. |
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Відмінними рисами людини, які визначають її унікальність у Всесвіті, є її свідомість, здатність мислити і здатність до здійснення вільного вибору, приймати відповідальність за власні дії; наявність моральних суджень. Описуючи людину, відмічають її біологічну непристосованість, відсутність спеціалізації його органів для якого-небудь конкретного простого тваринного існування, здатність створювати знаряддя праці і користуватися ними та вогнем, дар мови, пластичність поведінки. Невідомо жодної іншої істоти, яка має вищі емоції, традиції, здатність мислити, стверджувати, заперечувати, рахувати, планувати, фантазувати, знає про свою смертність, кохає в справжньому сенсі цього слова, має почуття гумору, здійснює свої задуми, відтворює наявне і створює щось нове. Людина вивчає і змінює як навколишній світ, так і самого себе, розбудовує культуру і створює власну історію. Сутність людини, її походження і призначення, місце людини у природі є основними питаннями філософії, релігії, науки і мистецтва. | ||
| + | |||
| + | Розрізняють не менш чотирьох підходів до розгляду терміна «людина»: | ||
| + | |||
| + | людина розумна як біологічний вид; | ||
| + | людина як щось, що виходить за рамки живого світу і в значній мірі протистоїть йому; | ||
| + | людина як людство в цілому; | ||
| + | людина як індивід, особистість. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Людяка1.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 13:14, 22 жовтня 2018
Людяка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина. (лат. homo; українське слово походить від прасл. *ljudъ < пра-і.е. *leudho-/leudhi-)[1] — діалектна назва живої, наділеної інтелектом істоти, суб'єкта суспільно-історичної діяльності і культури.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Відмінними рисами людини, які визначають її унікальність у Всесвіті, є її свідомість, здатність мислити і здатність до здійснення вільного вибору, приймати відповідальність за власні дії; наявність моральних суджень. Описуючи людину, відмічають її біологічну непристосованість, відсутність спеціалізації його органів для якого-небудь конкретного простого тваринного існування, здатність створювати знаряддя праці і користуватися ними та вогнем, дар мови, пластичність поведінки. Невідомо жодної іншої істоти, яка має вищі емоції, традиції, здатність мислити, стверджувати, заперечувати, рахувати, планувати, фантазувати, знає про свою смертність, кохає в справжньому сенсі цього слова, має почуття гумору, здійснює свої задуми, відтворює наявне і створює щось нове. Людина вивчає і змінює як навколишній світ, так і самого себе, розбудовує культуру і створює власну історію. Сутність людини, її походження і призначення, місце людини у природі є основними питаннями філософії, релігії, науки і мистецтва.
Розрізняють не менш чотирьох підходів до розгляду терміна «людина»:
людина розумна як біологічний вид; людина як щось, що виходить за рамки живого світу і в значній мірі протистоїть йому; людина як людство в цілому; людина як індивід, особистість.
Ілюстрації
|
|
|
|
