Відмінності між версіями «Бавлення»
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БА́ВЛЕННЯ -- Дія за значенням !)БАВИТИ і 2)БАВИТИСЯ1. | ||
| + | |||
| + | 1)БАВИТИ, влю, виш; мн. бавлять; недок. | ||
| + | 1. перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). І досі сниться: ..Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); Я гуси пасла за селом, і діти бавила, і пряла (Іван Франко, XIII, 1954, 112); Кармелюк поспішав у холодок під грушу, до внука, і радісно бавив його (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 117); | ||
| + | // Розважати чим-небудь (дорослих). — Ви ще ніколи не були в Парижі? — питає [Софі]. — Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме... (Марко Вовчок, I, 1955, 375); [Д. Мерседес:] Пабло, нам слід піти нагору гості бавить (Леся Українка, III, 1952, 347). | ||
| + | |||
| + | 2. перех., діал. Гаяти, барити. Не бавте нас. | ||
| + | ♦ Бавити час — проводити час. [Михайло:] Хіба не можна чесно та мило бавити часу без всяких зальотів? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 148). | ||
| + | |||
| + | 3. неперех., діал. Баритися, гаятися. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе! (Юрій Федькович, I, 1960, 71)БА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. бавляться; недок. | ||
| + | |||
| + | 2)БАВИТИСЯ | ||
| + | 1. чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60); | ||
| + | // Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91). | ||
| + | |||
| + | 2. Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385); | ||
| + | // [[перен.|переносне значення|mark]] Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37). | ||
| + | |||
| + | 3. діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 09:43, 22 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БА́ВЛЕННЯ -- Дія за значенням !)БАВИТИ і 2)БАВИТИСЯ1.
1)БАВИТИ, влю, виш; мн. бавлять; недок. 1. перех. Забавляти, няньчити, доглядати (дітей). І досі сниться: ..Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча (Тарас Шевченко, II, 1953, 242); Я гуси пасла за селом, і діти бавила, і пряла (Іван Франко, XIII, 1954, 112); Кармелюк поспішав у холодок під грушу, до внука, і радісно бавив його (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 117); // Розважати чим-небудь (дорослих). — Ви ще ніколи не були в Парижі? — питає [Софі]. — Ні, — кажу, — це ми уперше тут. — Ото усе ж вас бавитиме... (Марко Вовчок, I, 1955, 375); [Д. Мерседес:] Пабло, нам слід піти нагору гості бавить (Леся Українка, III, 1952, 347).
2. перех., діал. Гаяти, барити. Не бавте нас. ♦ Бавити час — проводити час. [Михайло:] Хіба не можна чесно та мило бавити часу без всяких зальотів? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 148).
3. неперех., діал. Баритися, гаятися. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе! (Юрій Федькович, I, 1960, 71)БА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. бавляться; недок.
2)БАВИТИСЯ 1. чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися. Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 301); Ось уже недалеко знайомий будинок, де ..зустріне її хлопчик, з яким завжди любила бавитись (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 55); * Образно. Пустотливий вітрець з Дніпра бавився дідовою бородою (Олесь Донченко, VI, 1957, 60); // Весело проводити час; розважатися. Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний, V, 1955, 310); Кавалери крутилися, бавилися, але ні один не освідчився (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91).
2. Грати в яку-небудь гру. В коника бавиться [Володя], за мотузочку мене прив'яже і цьвохкає батіжком (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 385); // переносне значення|mark Займатися чим-небудь несерйозно. Суддя старався про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не бавився в політику (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37).
3. діал. Баритися, гаятися. Ой їдь, милий, та не бався (Павло Чубинський, V, 1874, 12); — Не бався ж довго, — мовила мати услід [синові] (Леся Українка, III, 1952, 563).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
