Відмінності між версіями «Кодло»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ко́дло, -ла, '''''с. ''1) Родъ, племя. ''Іродове кодло. ''Ном. ''А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались ''К. ЧР. 54. ''Кодло твоє пропаде і сам изведешся. '''''Щоб твоє кодло звелось! Щоб тебе з ко́дла звело́! '''(брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. ''Рече до людей: кодло гадюче! ''Єв. Л. III. 7.  
 
'''Ко́дло, -ла, '''''с. ''1) Родъ, племя. ''Іродове кодло. ''Ном. ''А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались ''К. ЧР. 54. ''Кодло твоє пропаде і сам изведешся. '''''Щоб твоє кодло звелось! Щоб тебе з ко́дла звело́! '''(брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. ''Рече до людей: кодло гадюче! ''Єв. Л. III. 7.  
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
. КО́ДЛО, а, сер.
 +
 +
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417);
 +
//  перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).
 +
Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
 +
 +
2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Кодло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
КО́ДЛО, а, с.
 +
 +
1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, зусім їх родом і кодлом (Н.-Лев., II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Збан., Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення.— Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Рибак, Час.., 1960, 76).
 +
 +
Відьо́мське (ді́дькове і т. ін.) ко́дло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
 +
 +
2. фам. Рід, плем’я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Н.-Лев., II, 1956, 508); [П р і с ь к а:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Кроп., І, 1958, 512).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 207.
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
кодло
 +
-а, с.
 +
1) зневажл. Рідня, нащадки. || перен. Про злочинне оточення.
 +
••
 +
Відьо́мське (ді́дькове і т. ін.) ко́дло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).
 +
2) фам. Рід, плем'я.
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кодло.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кодло1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кодло2.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| TV4qSnowEtE }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 +
===[адреса посилання]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 09:18, 22 жовтня 2018

Ко́дло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. Щоб твоє кодло звелось! Щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. КО́ДЛО, а, сер.

1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення. — Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Натан Рибак, Час, 1960, 76).

Відьомське (дідькове і т. ін.) кодло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). 

2. фам. Рід, плем'я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 508); [Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Марко Кропивницький, I, 1958, 512). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Кодло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КО́ДЛО, а, с.

1. зневажл. Рідня, нащадки. Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, зусім їх родом і кодлом (Н.-Лев., II, 1956, 59); Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Збан., Сеспель, 1961, 417); // перен. Про злочинне оточення.— Не турбуйся, вони [німці] ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Рибак, Час.., 1960, 76).

Відьо́мське (ді́дькове і т. ін.) ко́дло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо).

2. фам. Рід, плем’я. [Бублейниця:] Що ж робити, коли ваш рід такий удався, бо то з вашого кодла (Н.-Лев., II, 1956, 508); [П р і с ь к а:] Я таки зроду не з полохливого кодла (Кроп., І, 1958, 512). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 207.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

кодло -а, с. 1) зневажл. Рідня, нащадки. || перен. Про злочинне оточення. •• Відьо́мське (ді́дькове і т. ін.) ко́дло — грубий, лайливий вислів (звичайно про родину, якусь групу людей тощо). 2) фам. Рід, плем'я. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Кодло.jpg Кодло1.jpg Кодло2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]