Відмінності між версіями «Ах!»
(Створена сторінка: '''Ах!''' ''меж.'' Ахъ! ''А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?'' Коцип...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Ах!''' ''меж.'' Ахъ! ''А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?'' Коцип. І. 5. | '''Ах!''' ''меж.'' Ахъ! ''А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?'' Коцип. І. 5. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | АХ, виг. | ||
| + | 1. Уживається при вираженні переляку, здивування, радості і т. ін. [Олімпіада Іванівна:] Га, що тут? Ах, це ти, Любочко? (Леся Українка, II, 1951, 42); | ||
| + | // Уживається при вираженні захоплення, нетерпеливості і т. ін. А він дививсь у віконце, дививсь і заспівав... Ах, що то яка пісня була! (Марко Вовчок, I, 1955, 348); Ах, яка глибінь альтова — наче в озері блакить! (Павло Тичина, II, 1957, 196); | ||
| + | // Уживається при вираженні горя, співчуття і т. ін. — Ах, бідні коні, — зітхнула Ліда, — що ж вони винні? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399); | ||
| + | // у знач. ім., розм. Вона з охами та ахами заходила в море по шию (Микола Трублаїні, II, 1955, 98). | ||
| + | |||
| + | 2. Виражає обурення, незадоволення, досаду. А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: «Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!» (Тарас Шевченко, II, 1953, 52); [Любов:] Ах, сії гами! Тьотю Ліпо! підіть попросіть тую пані, щоб перестала грати (Леся Українка, II, 1951, 66). | ||
| + | |||
| + | 3. Уживається при вираженні думки, що несподівано з'явилась, здогаду, спогаду. Лишився біль у серці та безталання — і більш нічого.. Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227). | ||
| + | ==Ілюстраціїї== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Зображення:Ах.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Посилання== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 73 | ||
[[Категорія:Ах]] | [[Категорія:Ах]] | ||
Поточна версія на 09:04, 22 жовтня 2018
Словник Грінченка
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Сучасні словники
АХ, виг.
1. Уживається при вираженні переляку, здивування, радості і т. ін. [Олімпіада Іванівна:] Га, що тут? Ах, це ти, Любочко? (Леся Українка, II, 1951, 42); // Уживається при вираженні захоплення, нетерпеливості і т. ін. А він дививсь у віконце, дививсь і заспівав... Ах, що то яка пісня була! (Марко Вовчок, I, 1955, 348); Ах, яка глибінь альтова — наче в озері блакить! (Павло Тичина, II, 1957, 196); // Уживається при вираженні горя, співчуття і т. ін. — Ах, бідні коні, — зітхнула Ліда, — що ж вони винні? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 399); // у знач. ім., розм. Вона з охами та ахами заходила в море по шию (Микола Трублаїні, II, 1955, 98).
2. Виражає обурення, незадоволення, досаду. А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: «Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!» (Тарас Шевченко, II, 1953, 52); [Любов:] Ах, сії гами! Тьотю Ліпо! підіть попросіть тую пані, щоб перестала грати (Леся Українка, II, 1951, 66).
3. Уживається при вираженні думки, що несподівано з'явилась, здогаду, спогаду. Лишився біль у серці та безталання — і більш нічого.. Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227).
Ілюстраціїї
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 73
