Відмінності між версіями «Хаверя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хаверя, -рі, '''''ж. ''Вихрь, буря? ''Зашуміла хаверя з метелицею. ''Полт. Категорія:Ха)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Хаверя, -рі, '''''ж. ''Вихрь, буря? ''Зашуміла хаверя з метелицею. ''Полт.
 
'''Хаверя, -рі, '''''ж. ''Вихрь, буря? ''Зашуміла хаверя з метелицею. ''Полт.
 +
==Сучасні словники==
 +
Те саме, що і хуртовина, метелиця.
 +
Сильний вітер із снігом; заметіль. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1963, 34); Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533); А хуртовина вже така розігралася, що з ніг валить. Вітер жменями сніг у лице кидає, дух забива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58); Не вмістиш цієї картини, Мабуть, ні в яке полотно: Гудуть у степу хуртовини, А шахти ростуть все одно! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 222);  * У порівняннях. Здається, тільки що промчалась тут біда, Мов хуртовина грізная, раптова (Леся Українка, I, 1951, 71).
 +
Буря (у 1 знач.), ураган. Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452); Буря валила легкі літні юрти й намети. Котився посуд, ковдри, одяг... Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 72);
 +
//  перен., розм. Те саме, що вихор1 2. Він був для мене наче паличка дирижера [диригента], що викликає раптом з мертвої тиші цілу хуртовину згуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); В повітрі — хуртовина з квіток: летять троянди, летять піони, дощем сиплються сині волошки (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 64); Хлюпнувся у річку. Іван — в Інгульці! Прожектор піймав його. Куль хуртовина, — По ньому стріляли німецькі стрільці... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 20)
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
[[Зображення:Хаверя.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Приказки==
 +
Де зима без снігу – там і літо без хліба.
 +
Більше снігу на полях – більше хліба в засіках.
 +
І сніг на парасолі буде легкий, якщо подумаєш про те, що це твій сніг.
 +
Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави.
 +
Де сніг, там і слід: не було снігу, не було і сліду.
 +
Буде сніг глибокий – буде хороший рік.
 +
І зимою б з’їв грибок, так уже дуже сніг глибокий.
 +
Не перший сніг на голову.
 +
Коли за справу зумієш взятися – і сніг загориться, а якщо не зумієш, то і масло не спалахне.
 +
Більше снігу на полях – більше хліба в засіках.
 +
Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
 +
Задержишь сніг на полях взимку – будеш з хлібами восени.
 +
Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави.
 +
Снігу надує-хліба прибуде, вода розіллється – сіна набереться.
 +
Нехай сніг холодний, а від холоднечі вкриває.
 +
Як не мийся, а біліше снігу не будеш.
 +
Білий сніг на чорну землю, і то до лиця.
 +
Хурделиці і заметілі під лютий налетіли.
 +
У ворогів шинелі не з нашої хуртовини.
 +
Січня-батюшки — морози, а лютому — хурделиці.
 +
==Посилання==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 174.
 
[[Категорія:Ха]]
 
[[Категорія:Ха]]

Версія за 08:56, 22 жовтня 2018

Словник Грінченка

Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.

Сучасні словники

Те саме, що і хуртовина, метелиця.

Сильний вітер із снігом; заметіль. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1963, 34); Завиває хуртовина, Вітер валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533); А хуртовина вже така розігралася, що з ніг валить. Вітер жменями сніг у лице кидає, дух забива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); Хуртовина гасала по полю і наскрізь продувала людей (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 58); Не вмістиш цієї картини, Мабуть, ні в яке полотно: Гудуть у степу хуртовини, А шахти ростуть все одно! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 222);  * У порівняннях. Здається, тільки що промчалась тут біда, Мов хуртовина грізная, раптова (Леся Українка, I, 1951, 71).

Буря (у 1 знач.), ураган. Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452); Буря валила легкі літні юрти й намети. Котився посуд, ковдри, одяг... Злякана отара помчала світ за очі, і піскова хуртовина гнала її все далі... (Зінаїда Тулуб, В степу... 1964, 72); // перен., розм. Те саме, що вихор1 2. Він був для мене наче паличка дирижера [диригента], що викликає раптом з мертвої тиші цілу хуртовину згуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 232); В повітрі — хуртовина з квіток: летять троянди, летять піони, дощем сиплються сині волошки (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 64); Хлюпнувся у річку. Іван — в Інгульці! Прожектор піймав його. Куль хуртовина, — По ньому стріляли німецькі стрільці... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 20)

Ілюстрації

Хаверя.jpg

Приказки

Де зима без снігу – там і літо без хліба. Більше снігу на полях – більше хліба в засіках. І сніг на парасолі буде легкий, якщо подумаєш про те, що це твій сніг. Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави. Де сніг, там і слід: не було снігу, не було і сліду. Буде сніг глибокий – буде хороший рік. І зимою б з’їв грибок, так уже дуже сніг глибокий. Не перший сніг на голову. Коли за справу зумієш взятися – і сніг загориться, а якщо не зумієш, то і масло не спалахне. Більше снігу на полях – більше хліба в засіках. Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде. Задержишь сніг на полях взимку – будеш з хлібами восени. Багато снігу – багато хліба, багато води – багато трави. Снігу надує-хліба прибуде, вода розіллється – сіна набереться. Нехай сніг холодний, а від холоднечі вкриває. Як не мийся, а біліше снігу не будеш. Білий сніг на чорну землю, і то до лиця. Хурделиці і заметілі під лютий налетіли. У ворогів шинелі не з нашої хуртовини. Січня-батюшки — морози, а лютому — хурделиці.

Посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 174.