Відмінності між версіями «Мурмило»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мурмило, -ла, '''''м. ''= '''Мурло. '''''Чи чуєш ти, мурмило? ''Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.). | '''Мурмило, -ла, '''''м. ''= '''Мурло. '''''Чи чуєш ти, мурмило? ''Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.). | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
| + | МУРМИ́ЛО, а, чол., зневажл. | ||
| + | |||
| + | 1. лайл. Груба, невихована людина. — Іди ж, кажу, та сій! Не мимри там під ніс! Аби лиш, господи, на ниві нам вродило, То буде нам і всім... Чи чуєш ти, мурмило! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59). | ||
| + | |||
| + | 2. Похмура, непривітна, замкнена людина; відлюдько. | ||
Поточна версія на 22:35, 21 жовтня 2018
Мурмило, -ла, м. = Мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.). МУРМИ́ЛО, а, чол., зневажл.
1. лайл. Груба, невихована людина. — Іди ж, кажу, та сій! Не мимри там під ніс! Аби лиш, господи, на ниві нам вродило, То буде нам і всім... Чи чуєш ти, мурмило! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59).
2. Похмура, непривітна, замкнена людина; відлюдько.
