Відмінності між версіями «Хнюра»
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 19:19, 21 жовтня 2018
Хню́ра, -ри, об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХНЮРА -и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах. - Похмура, буркотлива людина.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину). Він завжди був трохи грубуватий і буркотливий (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 217); — Лежи тихо! Чого крутишся! Їй [дитині] і там добре, — підійшла буркітлива Тайфіде (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 375);
// Який виражає незадоволення. Випускає [жаба] з себе згуки, раз жалібні.., то знов сердиті, буркотливі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285).
2. Який часто воркує, любить воркувати (про голубів). — Чи бачили сивую голубку? ..Яка вона? — Сиза, сиза, буркотлива (Павло Чубинський, V, 1874, 24).
Тлумачний словник Кузнєцова
Буркотливий -а, -е; -лів, -а, -о. Схильний бурчати, бурчати. В. старий. // Виражає невдоволення, роздратування.
Тлумачний словник Ушакова
Буркотливий, буркотлива, буркітливе; буркотливий, незадоволена, невдоволено. Постійно буркливий, незадоволений. Буркотливий дід всім набрид.
Сучасний тлумачний словник російської мови Єфремової
1. Схильний до бурчання; буркотливий.
2. Виражає невдоволення, роздратування (про голос, інтонації і т.п.)
Ілюстрації
|
|
|
