Відмінності між версіями «Толк»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 128: | Рядок 128: | ||
Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники ''(А. Головко)''. | Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники ''(А. Головко)''. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 19:02, 21 жовтня 2018
Словник Грінченка
Толк, -ку, м. = Товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.
Сучасні словники
Толк, у, чол.
1. тільки одн., розм. Те саме, що розум, глузд.
Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне (Номис, 1864, № 6265);
[Недоросток:] Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (Степан Васильченко, III, 1960, 94);
— Але не думай, Федоре, що як баби, то вже й без толку (Андрій Головко, II, 1957, 496).
Взяти в толк; Добрати толку — з'ясувати для себе, зрозуміти, усвідомити.
[Наталка:] Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей [вашої] в толк собі не возьму [візьму] (Іван Котляревський, II, 1953, 7);
Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти закон божий (Леся Українка, V, 1956, 180);
Максим здогадався, що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові, а той цитькнув на нього, витріщив очі і взявся за попругу. От і добери толку після цього, що таке любов?.. (Михайло Стельмах, I, 1962, 434);
Збивати (збити) з толку див. збивати; Знати (розуміти) толк у чому — бути знавцем чого-небудь, добре розумітися на чому-небудь.
Плачинда недолюблює Давида, одначе терпить його, бо парубок робить за двох і в усякій роботі знає толк (Михайло Стельмах, I, 1962, 100);
— Буду просити тебе, Платоне, коли що — порадь, підкажи, бо ти ж знаєш, толк в агрономії... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 238);
З толком:
а) розсудливо, розумно.
Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не жалкував. Хай усі користаються, аби з толком (Олесь Гончар, III, 1959, 362);
— Треба було не хвалитися, а діло робити, та з толком, з толком, а не язиком... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 303);
б) так, щоб можна було зрозуміти.
Заробітчани відразу, наче бджоли біля матки, з'юрмились навколо Білоуса, і той докладно, з толком розповів, що сьогодні з Білої Церкви на фаетоні приїхав якийсь пан. Зупинився він в світелці Лукаша Кондри і тишком-нишком записує людей в Америку на роботу (Михайло Стельмах, I, 1962, 194).
2. тільки одн., розм. Користь; добрий наслідок.
Бився коник з останніх сил.., вилізав із свого лахматого хомута, але толку було мало (Гнат Хоткевич, I, 1966, 129);
Марко підсувався до земляка, гомонів та гомонів, що аж язик ставав колесом, а толку з того мало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488);
[Аркадій:] Скільки я вас не крию, товаришу Бублик, і скільки ви не даєте обіцянок брати активну участь у громадському житті лікарні — і ніякого толку... (Олександр Корнійчук, I, 1955, 120);
— А я вже, правду кажучи, й не думала, що з тієї хати якийсь толк буде (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 283).
Без толку:
а) даремно, марно, без потреби.
— Пощо [для чого], кажу, дівку держиш у себе? Аби про тебе не знати що казали? — А щоб їм язики повідсихали! — не витерпів лавушник [крамар]. — Та ти не лайся без толку, не лайся (Гнат Хоткевич, I, 1966, 124);
Звідсіль — резон: Недолюблять ікон, Але без толку темних не дражнити (Василь Еллан, I, 1958, 150);
б) безглуздо, безладно.
— Батько плете без толку, а вона слухає, якби що доброго (Леся Українка, III, 1952, 669);
— Щастя ми обіруч узяли. Треба не розвіяти його.., не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в ґрунт без толку зажене і своє життя, і життя дітей своїх (Михайло Стельмах, II, 1962, 178);
Буде толк з кого — хтось стане добрим службовцем, працівником у якійсь галузі, займе належне місце в суспільстві. Я говорив так довго й щиро, що воєнком мені повірив, сказав, що буде з мене толк, і записав до себе в полк (Володимир Сосюра, I, 1957, 446);
[Оксана:] Як Павло? [Макар:] Злиться. Виходить, ще толк буде з нього (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146);
— Хоч він і не відмінник, скажу я тобі, жінко, а толк з нього буде (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 17).
3. перев. одн., заст. Суть, смисл.
Друкарю! Не дрімай: де треба, точку став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав, Бо є й такі: не найде толку — буде тихо; Не найде ж точки — лихо! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130);
— Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 149).
4. рідко. Напрям, спрямування.
«Зв'язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін, 18, 1971, 298);
Прийшлось мені раз показати незалежність думки при меценатах та при батьках України — бідна вона з такими «батьками» правдянського толку (Леся Українка, V, 1956, 139).
5. розм. Лад, порядок де-небудь.
У нашому полку чортма толку (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222);
У волосних інстанціях і такого толку не добереш. Батько метрики здав на сховище у волосну шафу. Кинулися віддавати в школу — годів нема. Почали шукати метрики — нема (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 12).
6. перев. мн., рідко. Пересуди, розмови.
Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка, V, 1956, 62).
Толк
взя́ти / бра́ти втямки́. Усвідомити, збагнути, зрозуміти що-небудь.
Жінка Тельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу (М. Коцюбинський);
Щось я втямки не візьму. Так чого ж, вибачай, чоловіче, ти йшов сюди? (С. Скляренко);
Не знав (дід Йосип) письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках, якими так любив хвастать Кривенко (Д. Бедзик).
взя́ти утя́мку.
— Наші догадуються, хто це похазяйнував, та мовчать, а пан утямку ніяк не візьме (Панас Мирний);
— Чи можете утямки взяти ви, Що горя мав я вище голови (М. Зеров).
взя́ти в толк.
(Наталка:) Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму... (І. Котляревський);
Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий (Леся Українка);
добра́ти (до) ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т. ін.) у чому і без додатка. Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок.
Певні були (селяни), що ті (коноводи) не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко);
Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко);
— Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш);
Незрозуміло. А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко).
