Відмінності між версіями «Скіпка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* Як (мов) скіпка (перев. із сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, у великій мірі. І гарний [Клопотовський] з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 282); Перед вершниками, й в'язкою хмизу за плечима, горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (Михайло Стельмах, I, 1962, 43). | * Як (мов) скіпка (перев. із сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, у великій мірі. І гарний [Клопотовський] з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 282); Перед вершниками, й в'язкою хмизу за плечима, горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (Михайло Стельмах, I, 1962, 43). | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Skipka21102018.JPG|Скіпка | ||
| + | </gallery> | ||
| + | == Джерела == | ||
| + | http://sum.in.ua/s/skipka | ||
[[Категорія:Ск]] | [[Категорія:Ск]] | ||
Поточна версія на 18:58, 21 жовтня 2018
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах;
- Те саме, що тріска. Наламали дівчата скіпок, наклали під комин (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 102); Пушта.. запалив від нього [вогню] жмут соснових скіпок (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 106); * У порівняннях. Так як скіпка на воді крутиться, попавши на чорторий, так він [Василь Невольник] ворочавсь між тим ярмарком (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 172);
- Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина. [Едіта:] Шановний Годвінсон заслаб на очі, читаючи при скіпці... (Леся Українка, III, 1952, 11); Молодий гридник.. взяв з-під столу соснову скіпку, вмочену в дьоготь, і запалив її від свічки (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 44);
- Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка. Залізла скіпка в ногу.
Мовні звороти
- Висохнути (зсохнути і т. ін.), як (мов) скіпка (на скіпку) — дуже схуднути; змарніти, виснажитися. Маруся виснажилась, висохла, як скіпка, одначе була проворна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 323);
- Гидко скіпками (на скіпки) узяти — хто-небудь викликав огиду. Прийшла бабуся, та ще й така, що гидко скіпками узяти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 209);
- На скіпки (перев. із сл. трощити, розбивати і т. ін.) — зовсім, цілком, ущент. Стрілами під небо сягала [січа]. Об шоломи мечами гарчала, Гартовані списи на скіпки трощила-ламала (Панас Мирний, V, 1965, 267);
- Не здужає (не здужав) й скіпки підняти, рідко — хто-небудь дуже слабий, слабосилий, виснажений. А він такий, що ні на що і дивитись було; та ще перепивсь, так не здужав і скіпки підняти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 104);
- Як (мов) скіпка (перев. із сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, у великій мірі. І гарний [Клопотовський] з лиця, але сухий, як скіпка, та замлілий, неначе захарчований (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 282); Перед вершниками, й в'язкою хмизу за плечима, горбиться суха, мов скіпка, постать старого селянина (Михайло Стельмах, I, 1962, 43).
Медіа
Скіпка
