Відмінності між версіями «Селедець»
(Створена сторінка: '''Селедець, -дця, '''''м. ''= '''Оселедець. '''Рудч. Ск. II. 172. Категорія:Се) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Селедець, -дця, '''''м. ''= '''Оселедець. '''Рудч. Ск. II. 172. | '''Селедець, -дця, '''''м. ''= '''Оселедець. '''Рудч. Ск. II. 172. | ||
[[Категорія:Се]] | [[Категорія:Се]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, чол., розм., рідко. Те саме, що оселедець. — То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Леся Українка, III, 1952, 643). | ||
+ | Як (мов і т. ін.) селедців [у бочці] — те саме, що Як (мов і т. ін.) оселедців [у бочці] див. оселедець. На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот, що.. важко дихають (Іван Франко, I, 1955, 79). | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко. Те саме, що оселе́дець.— То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Л. Укр., III, 1952, 643). | ||
+ | Як (мов і т. ін.) селе́дців [у бо́чці] — те саме, що Як (мов і т. ін.) оселе́дців [у бо́чці] див. оселе́дець. На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот, що.. важко дихають (Фр., І, 1955, 79). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 116. | ||
+ | ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч. | ||
+ | 1. Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому або копченому вигляді. Заробив на сіль до оселедця! (Укр.. присл.., 1955, 60); На столі парувала картопля.., блискотів политий олією оселедець (Руд., Вітер.., 1958, 291). | ||
+ | Як кіт з оселе́дцем па́нькатися (вози́тися і т. ін.) з ким-чим: а) занадто довго займатися чим-небудь; б) занадто багато приділяти уваги кому-, чому-небудь. [Кіндрат Антонович:] Панькався зо мною тесть, як кіт з оселедцем (Кроп., II, 1958, 300); Як (мов і т. ін.) оселе́дців [у бо́чці] — дуже багато (про велику кількість людей у якому-небудь приміщенні). — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут [у камері] для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (Хижняк, Тамара, 1959, 134). | ||
+ | 2. Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна. Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (Стор., І, 1957, 265); Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 758. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | оселедець | ||
+ | -дця, ч. | ||
+ | 1) Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому або копченому вигляді. | ||
+ | 2) Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | оселедець | ||
+ | ————————————————————————————— | ||
+ | оселе́дець 1 | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | риба | ||
+ | ————————————————————————————— | ||
+ | оселе́дець 2 | ||
+ | іменник чоловічого роду | ||
+ | зачіска | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оселедець.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оселедець1.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: оселедець2.jpg |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| hlsFTXUc8p0}} | ||
+ | {{#ev:youtube| IBzYJSfn2mo}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-oseledec/ Цікаві факти про оселедець]=== | ||
+ | |||
+ | ===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%86%D1%8C]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 18:29, 21 жовтня 2018
Селедець, -дця, м. = Оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, чол., розм., рідко. Те саме, що оселедець. — То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Леся Українка, III, 1952, 643).
Як (мов і т. ін.) селедців [у бочці] — те саме, що Як (мов і т. ін.) оселедців [у бочці] див. оселедець. На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот, що.. важко дихають (Іван Франко, I, 1955, 79).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Оселедець, -дця, м. 1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121. 2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Чуб. VII. 412. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки. К. ЧР. 261.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко. Те саме, що оселе́дець.— То солі нам тра [треба] купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок (Л. Укр., III, 1952, 643). Як (мов і т. ін.) селе́дців [у бо́чці] — те саме, що Як (мов і т. ін.) оселе́дців [у бо́чці] див. оселе́дець. На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот, що.. важко дихають (Фр., І, 1955, 79). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 116. ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ, дця, ч. 1. Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому або копченому вигляді. Заробив на сіль до оселедця! (Укр.. присл.., 1955, 60); На столі парувала картопля.., блискотів политий олією оселедець (Руд., Вітер.., 1958, 291). Як кіт з оселе́дцем па́нькатися (вози́тися і т. ін.) з ким-чим: а) занадто довго займатися чим-небудь; б) занадто багато приділяти уваги кому-, чому-небудь. [Кіндрат Антонович:] Панькався зо мною тесть, як кіт з оселедцем (Кроп., II, 1958, 300); Як (мов і т. ін.) оселе́дців [у бо́чці] — дуже багато (про велику кількість людей у якому-небудь приміщенні). — Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут [у камері] для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять (Хижняк, Тамара, 1959, 134). 2. Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна. Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (Стор., І, 1957, 265); Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 758.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
оселедець -дця, ч. 1) Невелика морська промислова риба, яку вживають у засоленому або копченому вигляді. 2) Старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оселедець
—————————————————————————————
оселе́дець 1
іменник чоловічого роду, істота
риба
—————————————————————————————
оселе́дець 2
іменник чоловічого роду
зачіска
Орфографічний словник української мови. 2005.