Відмінності між версіями «Охнути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==== Ілюстрації ==== | ==== Ілюстрації ==== | ||
− | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ох.jpg]] |
Поточна версія на 18:04, 21 жовтня 2018
О́хнути, -ну, -неш, гл. одн. отъ охати. Охнуть.
Приклади
1. Однокр. до охати. Діди охнули з остраху (Леся Українка, III, 1952, 672); Хтось охнув, хтось схлипнув, хтось впав, і все стихло (Ігор Муратов, Пук. повість, 1959, 225); Пара завертілася й застрибала посеред кімнати в такому карколомному танці, що гості охнули (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 42); Десь глухо охнула гармата, у вишині завив набій (Володимир Сосюра, II, 1958, 254).
Опис
1.Охнути - емоційний стан людини, який виражає здивування, щодо якихось подій, або фотографій, які можуть бути ризикованими.В більшості випадків позначається звуками "Ох" і "Ах". 2.У іншому випадку "Охнути" може бути як причина полегшення чи втоми.Наприклад : "Ох, як же я втомилася".
Видати різкий і гучний звук. Охнули знаряддя. 3. Провести яку-небудь дію різко, з шумом, раптово. Всю сіль в суп ахнув. Ойкнути по спині (вдарити сильно). Ойкнути не встиг, як ... (розмовне) - той же, що і незчувся, як ...