Відмінності між версіями «Окрашати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
− | == | + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== |
− | + | ||
+ | ОКРАШАТИ, аю, аєш, недок., ОКРАСИТИ, ату, асиш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:24, 21 жовтня 2018
Окраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? Нп.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКРАШАТИ, аю, аєш, недок., ОКРАСИТИ, ату, асиш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101).