Відмінності між версіями «Змова»
(Створена сторінка: '''Змова, -ви, '''''ж. ''1) Уговоръ. ''Удовиця змови їх не знає. ''Мкр. Н. 15. ''А все таки в моїм немудр...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Змова, -ви, '''''ж. ''1) Уговоръ. ''Удовиця змови їх не знає. ''Мкр. Н. 15. ''А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. ''К. ХП. 12. 2) Заговоръ. | '''Змова, -ви, '''''ж. ''1) Уговоръ. ''Удовиця змови їх не знає. ''Мкр. Н. 15. ''А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. ''К. ХП. 12. 2) Заговоръ. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЗМО́ВА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Таємна угода для досягнення якої-небудь мети (частіше політичної). Близько 1567 р. склалась велика боярська змова, але вона була викрита, і учасники її страчені (Історія СРСР, I, 1956, 136); Троцькісти і бухарінці разом з «лівими» есерами готували контрреволюційну змову проти Радянського уряду (Ленін, Коротка біографія, 1955, 195). | ||
| + | |||
| + | 2. Взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії. Всі міщани були в змові, і ніхто: ані міністри, ані урядники, ані слуги — ніхто не хотів цареві оповісти всієї правди (Іван Франко, IV, 1950, 139); Вони після школи, замість того, щоб іти додому, без змови завертали на дніпрові кручі і там.. блукали понад Дніпром, уголос мріючи... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 23); * Образно. Межи небом і землею якась таємна змова (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179). | ||
| + | ==Посилання== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 629. | ||
| + | |||
[[Категорія:Зм]] | [[Категорія:Зм]] | ||
Версія за 17:14, 21 жовтня 2018
Словник Грінченка
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Сучасні словники
ЗМО́ВА, и, жін.
1. Таємна угода для досягнення якої-небудь мети (частіше політичної). Близько 1567 р. склалась велика боярська змова, але вона була викрита, і учасники її страчені (Історія СРСР, I, 1956, 136); Троцькісти і бухарінці разом з «лівими» есерами готували контрреволюційну змову проти Радянського уряду (Ленін, Коротка біографія, 1955, 195).
2. Взаємна домовленість кількох чи багатьох осіб про спільні дії. Всі міщани були в змові, і ніхто: ані міністри, ані урядники, ані слуги — ніхто не хотів цареві оповісти всієї правди (Іван Франко, IV, 1950, 139); Вони після школи, замість того, щоб іти додому, без змови завертали на дніпрові кручі і там.. блукали понад Дніпром, уголос мріючи... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 23); * Образно. Межи небом і землею якась таємна змова (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179).
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 629.
