Відмінності між версіями «Клеїти»
(Створена сторінка: '''Кл́еїти, кле́ю, клеїш, '''''гл. ''Клеить. Категорія:Кл) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Кл́еїти, кле́ю, клеїш, '''''гл. ''Клеить. | '''Кл́еїти, кле́ю, клеїш, '''''гл. ''Клеить. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | КЛЕ́ЇТИ, клею, клеїш, недок., перех. | ||
+ | |||
+ | 1. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. — Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки... (Юрій Яновський, II, 1954, 80); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 104); * Образно. Не клеїв сон панських повік (Іван Франко, II, 1950, 105). | ||
+ | |||
+ | 2. на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні (Юрій Яновський, II, 1954, 42); Якийсь лисий чоловік.. клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 58). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | [[Зображення:клеїти.jpg|x140px]] | ||
+ | [[Зображення:клей.jpg|x140px]] | ||
+ | |||
+ | ==Посилання== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 178. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] |
Поточна версія на 16:09, 21 жовтня 2018
Словник Грінченка
Кл́еїти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
Сучасні словники
КЛЕ́ЇТИ, клею, клеїш, недок., перех.
1. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. — Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки... (Юрій Яновський, II, 1954, 80); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 104); * Образно. Не клеїв сон панських повік (Іван Франко, II, 1950, 105).
2. на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні (Юрій Яновський, II, 1954, 42); Якийсь лисий чоловік.. клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 58).