Відмінності між версіями «Товчка»
(Створена сторінка: '''То́вчка, -ки, '''''ж. ''Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34. Категорія:То) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''То́вчка, -ки, '''''ж. ''Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34. | + | '''То́вчка, -ки, '''''ж. ''Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34. <br /> |
| + | |||
| + | '''ТОВЧКА''', чок, жін., розм., рідко.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що товкучка. Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); На станції та ж сама метушня, той же товчок (Семен Скляренко, Шлях.., 1937, 15); У друзів празник ще й великий: Сьогодні на товчку вони Купили Жоху черевики, А Стьопі Богові — штани (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 61).<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. заст. Різкий рух; поштовх. Коні шарпнули і товчок кляпу [клапан помпи] зломив (Іван Франко, II, 1950, 375); | ||
| + | // перен. Внутрішній або зовнішній поштовх до якоїсь дії, певного вчинку, прояву і т. ін. Моє відкриття — Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу (Іван Франко, XIII, 1954, 194); Зовнішня ж сила товчків розмаїтих сама неспроможна Сумі речей забезпечить життя без занепаду й шкоди (Микола Зеров, Вибр., 1966, 155).<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 169.''<br /> | ||
| + | |||
[[Категорія:То]] | [[Категорія:То]] | ||
Поточна версія на 15:38, 21 жовтня 2018
То́вчка, -ки, ж. Толчея, ступа. Угор. Вх. Гн. 34.
ТОВЧКА, чок, жін., розм., рідко.
1. Те саме, що товкучка. Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); На станції та ж сама метушня, той же товчок (Семен Скляренко, Шлях.., 1937, 15); У друзів празник ще й великий: Сьогодні на товчку вони Купили Жоху черевики, А Стьопі Богові — штани (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 61).
2. заст. Різкий рух; поштовх. Коні шарпнули і товчок кляпу [клапан помпи] зломив (Іван Франко, II, 1950, 375);
// перен. Внутрішній або зовнішній поштовх до якоїсь дії, певного вчинку, прояву і т. ін. Моє відкриття — Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу (Іван Франко, XIII, 1954, 194); Зовнішня ж сила товчків розмаїтих сама неспроможна Сумі речей забезпечить життя без занепаду й шкоди (Микола Зеров, Вибр., 1966, 155).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 169.
