Відмінності між версіями «Хутряний»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | '''''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''''' | ||
+ | |||
+ | '''1.''' Прикм. до хутро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Лисиця і заєць становлять основну хутряну сировину Радянських Карпат (Звірі.. Карпат.., 1952, 30). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Кажан на самісінькі очі насунув облізлу хутряну шапку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 6); Хуртовина сліпила очі. Хлопець не знав, що робити. Він не взяв з собою ні харчів, ні хутряного мішка, в якому можна переждати пургу (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); Діти поскидали, звичайно, свій хутряний одяг (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 14); Не поспішаючи підняв [хазяїн] хутряний комір (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3); Інга сама сидить в кріслі, кутаючись в хутряну душогрійку (Іван Кочерга, II, 1956, 352). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 178. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 14:24, 20 жовтня 2018
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129. Хутряний – виготовлений, пошитий із хутра: хутряний комір, хутряний одяг, хутряна шапка, хутряні рукавиці.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Прикм. до хутро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Лисиця і заєць становлять основну хутряну сировину Радянських Карпат (Звірі.. Карпат.., 1952, 30).
2. Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Кажан на самісінькі очі насунув облізлу хутряну шапку (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 6); Хуртовина сліпила очі. Хлопець не знав, що робити. Він не взяв з собою ні харчів, ні хутряного мішка, в якому можна переждати пургу (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); Діти поскидали, звичайно, свій хутряний одяг (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 14); Не поспішаючи підняв [хазяїн] хутряний комір (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 3); Інга сама сидить в кріслі, кутаючись в хутряну душогрійку (Іван Кочерга, II, 1956, 352). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 178.