Відмінності між версіями «Памолоток»
(Створена сторінка: '''Памолоток, -тку, '''''м. ''Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula. [[Категорія:...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Памолоток, -тку, '''''м. ''Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula. | + | '''''Памолоток, -тку, '''''м. ''Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula. |
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''Волоть (лат. panicula, ae f)''' — складне суцвіття, бічні гілочки якого замість окремих квіток несуть прості або гіллясті китиці. | ||
+ | |||
+ | ==Трохи детальної інформації== | ||
+ | |||
+ | У волоті головна вісь тривалий час росте в довжину, на ній на різній висоті почергові бічні осі наступних порядків несуть почергові китиці (чемериця, агава, юка). | ||
+ | |||
+ | Волоть, гілки якої прилягають до головної осі, називають стиснутою (тимофіївка, лисохвіст), волоть з відлеглими гілками — розлогою (овес, бузок). Стиснуту волоть, що має короткі гілки і нагадує складний колос злаків (китник та ін.), називають султаном. | ||
+ | |||
+ | Волоті відрізняються від подвійних китиць ряснішим розгалуженням і тим, що у них нижні гілочки розвинені сильніше верхніх. Найпоширеніша волоть — в якій ступінь розгалуження почергових бічних осей суцвіття зменшується знизу доверху. Типова волоть має пірамідальну форму (бузок, бирючина, горобинник, таволга верболиста), хоча бувають й інші форми. Наприклад волоть кошиків (полин звичайний), волоть зонтиків, волоть щитків (горобина звичайна, бадан товстолистий), волоть складних колосків (овес, тонконіг), збіднені гроновидні волоті (кизильник) тощо. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | http://s3.amazonaws.com/everystockphoto/fspid/20/71/07/38/medicine-vegetables-herbs-20710738-l.jpg | ||
+ | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/Yucca_brevifolia_%28Scott_Zona%29_001.jpg/800px-Yucca_brevifolia_%28Scott_Zona%29_001.jpg | ||
+ | |||
+ | ==Джерела== | ||
+ | |||
+ | Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. | ||
+ | |||
+ | Фармацевтична енциклопедія України // Національний фармацевтичний університет | ||
+ | |||
+ | Лесная энциклопедия (рос.) |
Поточна версія на 11:16, 20 жовтня 2018
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Сучасні словники
Волоть (лат. panicula, ae f) — складне суцвіття, бічні гілочки якого замість окремих квіток несуть прості або гіллясті китиці.
Трохи детальної інформації
У волоті головна вісь тривалий час росте в довжину, на ній на різній висоті почергові бічні осі наступних порядків несуть почергові китиці (чемериця, агава, юка).
Волоть, гілки якої прилягають до головної осі, називають стиснутою (тимофіївка, лисохвіст), волоть з відлеглими гілками — розлогою (овес, бузок). Стиснуту волоть, що має короткі гілки і нагадує складний колос злаків (китник та ін.), називають султаном.
Волоті відрізняються від подвійних китиць ряснішим розгалуженням і тим, що у них нижні гілочки розвинені сильніше верхніх. Найпоширеніша волоть — в якій ступінь розгалуження почергових бічних осей суцвіття зменшується знизу доверху. Типова волоть має пірамідальну форму (бузок, бирючина, горобинник, таволга верболиста), хоча бувають й інші форми. Наприклад волоть кошиків (полин звичайний), волоть зонтиків, волоть щитків (горобина звичайна, бадан товстолистий), волоть складних колосків (овес, тонконіг), збіднені гроновидні волоті (кизильник) тощо.
Ілюстрації
Джерела
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Фармацевтична енциклопедія України // Національний фармацевтичний університет
Лесная энциклопедия (рос.)