Відмінності між версіями «Шал»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шал, -лу, '''''м. ''Бѣшенство. Желех. Категорія:Ша)
 
(Чотири трактування слова та картинки до них)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шал, -лу, '''''м. ''Бѣшенство. Желех.  
 
'''Шал, -лу, '''''м. ''Бѣшенство. Желех.  
[[Категорія:Ша]]
+
[[Категорія:Ша]]<br />
 +
=== 1. Стан надмірного збудження, хвилювання; ===
 +
//  Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] Анно, то не шал! (Леся Українка, III, 1952, 335).<br />
 +
=== 2. Надзвичайна сила вияву чогось ====
 +
(перев. про явища природи, стихійні явища). [Антей:] Ми вакхічний почнем танець! Змінить оргію шал весни! (Леся Українка, III, 1952, 463); Ні смерті звій, ні шал громів Не в силі рух наш зупинити (Павло Усенко, Вибр., 1948, 253); Відрокочуть громи великої грози, і тільки приглушений відгомін ще стугонітиме за горами, поволі вгамовуючи свій шал (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 16); Село спало. Неначе не наважуючись розбудити його, хуртовина вгамовувала свій шал і майже нечутно пролітала над пагорбками хаток, над ущелинками вулиць (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 3); П'ятеро дорослих людей у човні? Але хіба їм під силу вгамувати, приборкати оцей розгнузданий шал Балатону! (Олесь Гончар, Новели, 1954, 56);
 +
//  Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і т. ін.); навальність. Поруйновані траншеї, потрощені бліндажі, безліч свіжих вирв, — все тут ще дихало гарячим шалом недавньої канонади (Олесь Гончар, III, 1959, 418); Отак, певне, в шалі битви бачили перед собою всю землю непокірні козацькі голови, отак і входили вони у славу і безсмертя (Михайло Стельмах, I, 1962, 324); Письменники, усі митці можуть зробити чимало для згуртованості народів проти гонитви озброєнь, проти ядерного шалу, проти курсу на роз'єднання людей доброї волі (Літературна Україна, 30.XII 1969, 2).<br />
 +
 
 +
=== 3. Нестримний гнів; лють. ===
 +
Найменший опір приводив його до шалу, очі наливалися кров'ю і тоді він був страшний (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Максим Рильський, II, 1960, 107).<br />
 +
 
 +
=== 4. Стрімкий рух, дуже швидкий темп чого-небудь; ===
 +
//  Відчайдушна відвага; запал, молодецтво. Партизани! Чудне і не зовсім звичне слово. А скільки в ньому змісту — тривожного і героїчного, скільки небезпеки і шалу! (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 142); Буяли в нім юнацький шал і снага правого діла (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 234);
 +
//  Пишний ріст, буяння чогось барвистого, яскравого і т. ін. Твоїх морів ясні свічада, Донбасу зоряні вогні, І тихий смуток листопада, І шал цвітіння навесні (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 10); Кого цнотливість яблунева Чи мрійність липова, липнева, Мене ж тривожить восени Вогненний шал горобини! (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 66).<br />
 +
<gallery>
 +
Файл:https://st3.depositphotos.com/2212674/17593/i/1600/depositphotos_175931232-stock-photo-man-rage-throwing-temper-tantrum.jpg|лють,гнів
 +
Файл:https://img.tsn.ua/cached/1533895413/tsn-0836864a16c9e8e7a60a1868506671d8/thumbs/1200x630/51/d1/f122ac8d59d13bc3e932ea2c56ded151.jpg|Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь
 +
</gallery><br />
 +
<gallery>
 +
<gallery>
 +
Файл:https://sadovniki.com.ua/sites/default/files/styles/juicebox_medium/public/articles/tsvetnik_neprerivnogo_tsveteniya_foto.jpg?itok=9IXLsrxq|Буяння чогось барвистого
 +
Файл:http://opogode.ua/images/news/big/51dbc926d9b0955602000025.jpg|стихійні явища
 +
</gallery>
 +
</gallery>

Поточна версія на 22:43, 19 жовтня 2018

Шал, -лу, м. Бѣшенство. Желех.

1. Стан надмірного збудження, хвилювання;

// Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] Анно, то не шал! (Леся Українка, III, 1952, 335).

2. Надзвичайна сила вияву чогось =

(перев. про явища природи, стихійні явища). [Антей:] Ми вакхічний почнем танець! Змінить оргію шал весни! (Леся Українка, III, 1952, 463); Ні смерті звій, ні шал громів Не в силі рух наш зупинити (Павло Усенко, Вибр., 1948, 253); Відрокочуть громи великої грози, і тільки приглушений відгомін ще стугонітиме за горами, поволі вгамовуючи свій шал (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 16); Село спало. Неначе не наважуючись розбудити його, хуртовина вгамовувала свій шал і майже нечутно пролітала над пагорбками хаток, над ущелинками вулиць (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 3); П'ятеро дорослих людей у човні? Але хіба їм під силу вгамувати, приборкати оцей розгнузданий шал Балатону! (Олесь Гончар, Новели, 1954, 56); 

// Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і т. ін.); навальність. Поруйновані траншеї, потрощені бліндажі, безліч свіжих вирв, — все тут ще дихало гарячим шалом недавньої канонади (Олесь Гончар, III, 1959, 418); Отак, певне, в шалі битви бачили перед собою всю землю непокірні козацькі голови, отак і входили вони у славу і безсмертя (Михайло Стельмах, I, 1962, 324); Письменники, усі митці можуть зробити чимало для згуртованості народів проти гонитви озброєнь, проти ядерного шалу, проти курсу на роз'єднання людей доброї волі (Літературна Україна, 30.XII 1969, 2).

3. Нестримний гнів; лють.

Найменший опір приводив його до шалу, очі наливалися кров'ю і тоді він був страшний (Гнат Хоткевич, II, 1966, 55); Петлюрівців звірячий шал, Гетьманське дике панування, Сусідів-хижаків знущання І куркулів хазяйнування Відбито і розбито вкрай (Максим Рильський, II, 1960, 107).

4. Стрімкий рух, дуже швидкий темп чого-небудь;

// Відчайдушна відвага; запал, молодецтво. Партизани! Чудне і не зовсім звичне слово. А скільки в ньому змісту — тривожного і героїчного, скільки небезпеки і шалу! (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 142); Буяли в нім юнацький шал і снага правого діла (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 234); // Пишний ріст, буяння чогось барвистого, яскравого і т. ін. Твоїх морів ясні свічада, Донбасу зоряні вогні, І тихий смуток листопада, І шал цвітіння навесні (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 10); Кого цнотливість яблунева Чи мрійність липова, липнева, Мене ж тривожить восени Вогненний шал горобини! (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 66).


</gallery>