Відмінності між версіями «Ліскотуха»
(→Словник Грінченка і сучасність) |
(→Словник Грінченка і сучасність) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
| − | ЛІСКОТУХА | + | '''ЛІСКОТУХА''' |
Орфографія (словоформи) | Орфографія (словоформи) | ||
Версія за 15:42, 19 жовтня 2018
Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Константиногр. у.
Словник Грінченка і сучасність
Ліскотуха Ліскоту́ха, -хи, ж. Иволга. Конст. у.
1.Словник Б. Грінченка Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 370. Посилання:
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/26604-liskotukha.html" title="ЛІСКОТУХА.
Словник української мови Б.Грінченка.">ЛІСКОТУХА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
ЛІСКОТУХА
Орфографія (словоформи) ліскотуха - іменник, жіночий рід, істота
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
| Називний | ліскотуха | ліскотухи |
| Родовий | ліскотухи | ліскотух |
| Давальний | ліскотухі | ліскотухам |
| Знахідний | ліскотуху | ліскотух |
| Орудний | ліскотухою | ліскотухами |
| Місцевий | на/у ліскотухі | на/у ліскотухах |
| Кличний | ліскотухо | ліскотухи |
Український тлумачний словник
Что такое ЛІСКОТУХА, ЛІСКОТУХА это, значение слова ЛІСКОТУХА, происхождение (этимология) ЛІСКОТУХА, синонимы к ЛІСКОТУХА, парадигма (формы слова) ЛІСКОТУХА в других словарях/
Журнал юний орнітолог «КОЛОСОЧОК» №10/2014 квітень
Вивільга. Російська назва: иволга. Інші назви: вільга, єва, телюга, потеліжник, вольга, воловіга, сірогіра, олійник, оліяр, ігола, златий птах, коса, ліскотуха, жовтобрюх, дика кішка, омелька, жовтопуз.
Вивільга – обережна і потаємна пташка, тому лише дуже уважний спостерігач може побачити красуню вивільгу в парках. Гніздо пташка
в’є високо в кроні дерева і майже ніколи не спускається а землю. Не любить холоду, тому на зиму відлітає до Індії й Африки. Харчується вона комахами, але не відмовиться від черешні чи винограду. Її пісня коротка і голосна. Свист вивільги нагадує звуки флейти, а голосний крик – нявчання роздратованого кота. Назва птаха, на думку вчених, походить від слов’янських слів „волога” й „влага”: у давнину вивільгу вважали провісницею дощу.
Українські птахи в українському краєвиді Василь Голобородько –Google Книги
Вивільго, вивільго, ти – голосно виляскуєш своїми піснями між полудневих дерев, а тому, що твій ляскіт пісенний у лісі, то ти – не ляскотуха, ти –ліскотуха; ти - висвистуєш свої пісні – ф’юкаєш, тож ти – Ф’юкадло; ти –так гарно співаєш, але як наляскаєшся чогось, то верещиш, ніби кішка, якій наступили на хвіст, а тому що ти не в хаті живеш, то тебе – називають дикою, ти дика кішка.
