Відмінності між версіями «Убож»
(Створена сторінка: '''Убож, -жі, '''''ж. соб. ''Бѣднота, бѣдняки. ''Убож скотину позбувала, землі позаставляла. ''Чер...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Убож, -жі, '''''ж. соб. ''Бѣднота, бѣдняки. ''Убож скотину позбувала, землі позаставляла. ''Черниг. у. См. '''Убіж. ''' | '''Убож, -жі, '''''ж. соб. ''Бѣднота, бѣдняки. ''Убож скотину позбувала, землі позаставляла. ''Черниг. у. См. '''Убіж. ''' | ||
− | [[Категорія:Уб]] | + | |
+ | '''ТлуУбож''' | ||
+ | Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж. | ||
+ | мачення, значення слова «убожіти»: | ||
+ | УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися,.. (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. А думка непокоїть, тривожить: «Чого меншає води в криницях, чого мілкішають ріки й убожіють рибою?..» (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); В міру розвитку капіталізму становище робітників ставало дедалі гіршим. Все більше й більше убожіли маси робітничого класу (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 109). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359. | ||
+ | |||
+ | '''УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО)''', а, сер. | ||
+ | |||
+ | 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Цікавила мене історія сільського вбозтва (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Борис Грінченко, II, 1963, 512); В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (Михайло Стельмах, II, 1962, 275); Відійшло в минуле дореволюційне українське село з його злиднями і убозтвом (Комуніст України, 11, 1967, 53). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. Пишномовність Аркадія [у п'єсі «Платон Кречет» О. Корнійчука] — засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Українська література, 10 клас, 1957, 149); Людиновбивче навіженство оунівців не знало меж.. І на таких інквізиторських підвалинах вони збиралися будувати свою «Україну»! Це вже дійсно небувале убозтво ідей та сподівань (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 123). | ||
+ | |||
+ | 3. розм. Про бідну людину; | ||
+ | // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв'язався з цим монстром [Крамаренком]? З оцим широкоштанним убозтвом? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 110). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359. | ||
+ | |||
+ | '''ВБОГИЙ''' | ||
+ | |||
+ | Синонiмі до слова ВБОГИЙ : бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; ( щастя) | ||
+ | |||
+ | текст, записаний Шевченком 1846 р. до зошита О. С. Афанасьєва-Чужбинського | ||
+ | |||
+ | Не женися на багатій, | ||
+ | |||
+ | Бо вижене з хати, | ||
+ | |||
+ | Не женися на убогій, | ||
+ | |||
+ | Бо не будеш спати. | ||
+ | |||
+ | Оженись на вольній волі, | ||
+ | |||
+ | На козацькій долі, | ||
+ | |||
+ | Яка буде, така й буде, | ||
+ | |||
+ | Чи гола, то й гола. | ||
+ | |||
+ | Та ніхто не докучає | ||
+ | |||
+ | І не розважає — | ||
+ | |||
+ | Чого болить і де болить, | ||
+ | |||
+ | Ніхто не питає. | ||
+ | |||
+ | Удвох, кажуть, і плакати | ||
+ | |||
+ | Мов легше неначе; | ||
+ | |||
+ | Не потурай: легше плакать, | ||
+ | |||
+ | Як ніхто не бачить. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Уб | Педагогічний інститут, слова 2018]] |
Версія за 14:57, 19 жовтня 2018
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж.
ТлуУбож Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. См. Убіж. мачення, значення слова «убожіти»: УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися,.. (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. А думка непокоїть, тривожить: «Чого меншає води в криницях, чого мілкішають ріки й убожіють рибою?..» (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); В міру розвитку капіталізму становище робітників ставало дедалі гіршим. Все більше й більше убожіли маси робітничого класу (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 109). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359.
УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), а, сер.
1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Цікавила мене історія сільського вбозтва (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 372); [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Борис Грінченко, II, 1963, 512); В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (Михайло Стельмах, II, 1962, 275); Відійшло в минуле дореволюційне українське село з його злиднями і убозтвом (Комуніст України, 11, 1967, 53).
2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. Пишномовність Аркадія [у п'єсі «Платон Кречет» О. Корнійчука] — засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Українська література, 10 клас, 1957, 149); Людиновбивче навіженство оунівців не знало меж.. І на таких інквізиторських підвалинах вони збиралися будувати свою «Україну»! Це вже дійсно небувале убозтво ідей та сподівань (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 123).
3. розм. Про бідну людину; // зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Волобуєв став лаяти себе. На біса він зв'язався з цим монстром [Крамаренком]? З оцим широкоштанним убозтвом? (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 359.
ВБОГИЙ
Синонiмі до слова ВБОГИЙ : бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) мізерний; (обід) не ситний; ( щастя)
текст, записаний Шевченком 1846 р. до зошита О. С. Афанасьєва-Чужбинського
Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися на убогій,
Бо не будеш спати.
Оженись на вольній волі,
На козацькій долі,
Яка буде, така й буде,
Чи гола, то й гола.
Та ніхто не докучає
І не розважає —
Чого болить і де болить,
Ніхто не питає.
Удвох, кажуть, і плакати
Мов легше неначе;
Не потурай: легше плакать,
Як ніхто не бачить.