Відмінності між версіями «Кичера»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
  
 
Кичера, кичери — діалектизм південно-західного наріччя української мови, що означає гору, яка вкрита вся лісом, окрім вершини. Нині це слово переважно трапляється як топонім.
 
Кичера, кичери — діалектизм південно-західного наріччя української мови, що означає гору, яка вкрита вся лісом, окрім вершини. Нині це слово переважно трапляється як топонім.
 +
 +
КИ́ЧЕРА, и, жін., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини. ''Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); ''Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину'' (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 17).
 +
 +
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 08:52, 19 жовтня 2018

Ки́чера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.


Сучасні словники

Кичера, кичери — діалектизм південно-західного наріччя української мови, що означає гору, яка вкрита вся лісом, окрім вершини. Нині це слово переважно трапляється як топонім.

КИ́ЧЕРА, и, жін., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини. Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 312); Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 17).


Ілюстрації

Кичера.JPG Кичера2.jpg

Медіа

Див. також

Кичера Матеріал з Вікіпедії

Джерела та література

Зовнішні посилання