Відмінності між версіями «Сажень»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Співвіднесення з іншими одиницями довжини)
(Ілюстрації)
 
Рядок 40: Рядок 40:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сажень.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сажень2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сажень3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сажень4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
 
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Поточна версія на 02:01, 19 жовтня 2018

Сажень, -жна, м. 1) Сажень. 2) — косовий. Разстояніе между концемъ ноги и вытянутой вверхъ рукой. Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень. Ном. № 3795. 3) маховий. Разстояніе между распростертыми горизонтально руками. 4) Плавати сажнями. Плавать, вытягивая руки.

Сучасні словники

Сажень — давньоруська одиниця вимірювання відстані, площі та об'єму. Кубічний сажень також називався сяг.

Хронологічна ретроспектива

- У XVII столітті основною мірою був триаршинний сажень, що дорівнював 2,16 метри й містив три аршини (72 см) по 16 вершків. Зазвичай його назвали «казенний сажень», оскільки його використання запровадила держава (Московія, а потім і Російська імперія). Відповідно до «Соборного уложення» 1649 року було обрано саме триаршинний сажень, якому надали перевагу перед 2,5-аршинним.
- За Петра І російські міри довжини прирівняли до англійських. Один російський аршин дорівнював 28 англійським дюймам. Тобто 3 аршини дорівнювали 7 англійським футам, що становить 213,36 см. Проте Сєдова Л. стверджує, що досі не знайдено документів, котрі б це потверджували[2].
- У XVIII столітті відбулась уніфікація метрології в Гетьманщині відповідно до російських стандартів, адже вже на початку XVIII століття російська адміністрація була зацікавлена в упорядкуванні мір. У 1736—1742 роках працювала «Державна комісія мір та ваги», котра опікувалась уточненням мірчих стандартів та поширенням їх по всій імперії. Відтоді на Лівобережній Україні почали використовувати казенний сажень.
- Від 11 жовтня 1835 року, згідно з указом Миколи I «Про систему російських мір і вагів», було додатково прирівняно довжину сажня до довжини 7 англійських футів, тобто рівно до 2,1336 метра.
- З введенням 1924 року в СРСР метричної системи вимірів сажень вийшов з ужитку.

Співвіднесення з іншими одиницями довжини

1 сажень = 7 англійських футів = 84 дюйми = 2,134 метра

1 сажень = 1/500 версти = 3 аршини = 12 пядей = 48 вершків

Види сажня

Триліктевий = 182,88 см

Триаршинний (казенний) = 213,36 см

2,5-аршинний (маховий) = 182 см (маховий — відстань між пальцями розкинутих рук)

Чотириаршинний = 4 аршини = 284,48 см

Косовий сажень = від кінця пальців рук до кінця пальців ніг = приблизно 248 см

Малий сажень = від витягнутої на рівень плеча руки до підлоги ≈ 142,4 см

Морський сажень = 6 англійських футів = 182,88 см

Грецький сажень ≈ 6 англійських футів 1 дюйм = 185,42 см. Оргійя — грецький маховий сажень.

Гірничий сажень — (лат. «passus») — дорівнює трьом ліктям (близько 1,6 м). Лахтер — німецький гірничий сажень, який дорівнював за часів Агріколи близько 1,7 м.

Ілюстрації

Сажень.png Сажень2.jpg Сажень3.jpg Сажень4.jpg

Джерела та література

Н. О. Герасименко. Сажень // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 422. — ISBN 978-966-00-1290-5. Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская метрология. — М., 1975. (рос.) Седова Л. Н. Вопросы русской метрологии на уроках и внеклассных занятиях по математике. Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К., 1975 Черепнин Л. В. Русская метрология. — М., 1944 (рос.)