Відмінності між версіями «Жданки»

Версія за 00:29, 19 жовтня 2018

Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жданки розгубити, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627.

Сучасні словники

1.Те, чого чекають, на що надіються, про що мріють. — Ні, мамо, ні! Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків (Вовчок, І, 1955, 215); — А паче всього він хоче, — тут сотник обернувся до Замойського, — він хоче, щоб козацтву реєстровому якнайскоріше таки виплатили державне утримання, не дратували б його жданками (Ле, Наливайко, 1957, 24)

◊ Жда́нки розгуби́ти (пої́сти) — не дочекатися і втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь. Ждали, ждали, та й жданки розгубили (Номис, 1864, № 5627); А піп ждав-ждав Семена з золотом та й жданки поїв (Україна.., І, 1960, 161).

2.Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. ІІ. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили…. поїли

Ілюстрації

Медіа

Див. також

У словниках

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 516.

Зовнішні посилання