Відмінності між версіями «Кіток»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Кі]] | [[Категорія:Кі]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | КІ́ТКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка 1. Зирк — аж то кітка нявчить з переляку (Павло Грабовський, I, 1959, 241); На призьбі коло Миколиної хати вигрівається кітка (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 25); * У порівняннях. — Чорт їх по голосі пізнає, коли обі пищать, як кітки (Іван Франко, III, 1950, 155).<br /> | |
| + | Кітка, ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.<br /> | ||
| + | кітка | ||
| + | Кі́тка: | ||
| + | -- кішка [16] | ||
| + | -- кішка, кицька [XI]<br /> | ||
| + | КІ́ШКА, и, жін. | ||
| + | 1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317). | ||
| + | ♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297). | ||
| + | 2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233); | ||
| + | // Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів. | ||
| + | 3. тільки мн. Те саме, що кігті 2; | ||
| + | // Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | <gallery> | |
| − | + | Файл:кітка1.jpg | |
| − | + | Файл:кітка2.jpg | |
| − | + | Файл:кітка3.jpg | |
| − | + | Файл:кітка4.jpg | |
| − | + | </gallery> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|2ke3XOiYGN4}} | |
| + | {{#ev:youtube|QQ_GAf_g72I}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Цікаво] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.<br /> | |
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 171.<br /> | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 246.<br /> | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 172. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23034-kitok.html Словник Грінченка ]<br /> | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/kitka Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)]<br /> | ||
| + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9A%D0%86%D0%A2%D0%9A%D0%90 Словник української мови] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 00:12, 19 жовтня 2018
Кіто́к, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.
Зміст
Сучасні словники
КІ́ТКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка 1. Зирк — аж то кітка нявчить з переляку (Павло Грабовський, I, 1959, 241); На призьбі коло Миколиної хати вигрівається кітка (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 25); * У порівняннях. — Чорт їх по голосі пізнає, коли обі пищать, як кітки (Іван Франко, III, 1950, 155).
Кітка, ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
кітка
Кі́тка:
-- кішка [16]
-- кішка, кицька [XI]
КІ́ШКА, и, жін.
1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).
♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297).
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
// Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2;
// Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 171.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 246.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 172.
Зовнішні посилання
Словник Грінченка
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
Словник української мови
