Відмінності між версіями «Меляса»
(→Медіа) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | + | [http://sum.in.ua/s/meljasa '''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''] | |
+ | МЕЛЯ́СА, и, жін. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); Для виловлювання метеликів озимої та інших видів шкідливих совок застосовуються коритця з розчином шумуючої меляси (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 29). | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Меляса '''<big><big>Вікіпедія</big></big>'''] | ||
Меляса, меляс, маляс, міляс, патока кормова[1] (рос. меласса; англ. molasses, blackstrap; нім. Melasse f) — побічний продукт бурякоцукрового виробництва, густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків та цукрової тростини як відходи виробництва цукру. | Меляса, меляс, маляс, міляс, патока кормова[1] (рос. меласса; англ. molasses, blackstrap; нім. Melasse f) — побічний продукт бурякоцукрового виробництва, густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків та цукрової тростини як відходи виробництва цукру. |
Версія за 23:03, 18 жовтня 2018
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МЕЛЯ́СА, и, жін. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Радянська Україна, 17.III 1949, 3); Для виловлювання метеликів озимої та інших видів шкідливих совок застосовуються коритця з розчином шумуючої меляси (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 29).
Меляса, меляс, маляс, міляс, патока кормова[1] (рос. меласса; англ. molasses, blackstrap; нім. Melasse f) — побічний продукт бурякоцукрового виробництва, густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків та цукрової тростини як відходи виробництва цукру.
Використовується як сировина для виробництва етилового спирту, харчових кислот, хлібопекарських та кормових дріжджів, як добавка до корму сільськогосподарських тварин, а також як зв'язуюча речовина при грудкуванні дрібнодисперсного вугілля. За невеликих дозувань (менше 1 %) діє як прискорювач, а за великих дозувань — як уповільнювач хімічних реакцій; застосовується за плюсових температур; має пластифікувальні властивості; не викликає корозії. ДСТУ 3696-98.
У США та Канаді меляса, отримана в процесі переробки цукрової тростини, набула високої популярності саме як кулінарний сироп, оскільки вона приємна на смак. Це один з небагатьох підсолоджувачів, багатих на мікроелементи та вітаміни. Вегетаріанці цінують чорну тростинну патоку (англ. blackstrap) як рослинне джерело кальцію. Меляса, яку отримують від переробки цукрових буряків, має гірші смакові та ароматичні властивості, і людьми як правило у їжу не вживається. У Європі та Україні часто використовується в годівлі сільськогосподарських тварин.
З додаванням меляси готують багато комбікорму. При гранулюванні кормів її використовують як зв'язуючий інгредієнт і гарний засіб для змащення грубих і концентрованих кормів. Корми з меляси містять 20—25 % води, близько 9 % азотистих сполук, переважно амідів, 58—60 % вуглеводів, головним чином цукру, і 7—10 % золи.
Вона є цінною сировиною для біотехнологічних виробництв, з меляси шляхом її зброджування отримують: при анаеробному бродінні — етиловий спирт, молочну, масляну, пропіонову й інші кислоти; при аеробному бродінні — глюконову, лимонну, фумарову, щавлеву та оцтову кислоти. Меляса використовується для виробництва низькоякісного самогону (малясівка, «патоковий» самогін) та поряд з рисом є сировиною для виготовлення «Тайського віскі» (Hong Thong).