Відмінності між версіями «Сірничка»
(Створена сторінка: '''Сірничка, -ки, '''''ж. ''1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у. Категорія:Сі) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сірничка, -ки, '''''ж. ''1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у. | '''Сірничка, -ки, '''''ж. ''1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у. | ||
[[Категорія:Сі]] | [[Категорія:Сі]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | СІРНИЧОК, чка, чол. Пестл. до сірник. Черкнув [Попенко] сірничком — і світ осіяв хату (Панас Мирний, I, 1954, 337); [Гнат:] Зрана з дому вибирався та й забув з собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити, не куривши (Іван Франко, IX, 1952, 341); * У порівняннях. Все радів. Навіть лоша здається веселеньким, хоч і тремтить на своїх тоненьких, як сірнички, ногах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 126). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 231. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | СІРНИ́К, а́, ч. | ||
| + | 1. Тонка дерев’яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. Згорнувши солому, він поліз у кишеню, вийняв сірника… черкнув — не горить… (Коцюб., І, 1955, 443); Один сірник — і все палає, Що будувалося роками (Гірник, Сонце.., 1958, 204); * У порівн. Вусаті сталевари І я, поет, відразу зайнялися Від слів отих, немов від сірника, Шаленим захватом(Рильський, II, 1960, 293). | ||
| + | 2. тільки мн. Коробка чи інша упаковка з такими паличками. Усміхаючись, хлопець дістав з кишені сірники і став прикурювати (Гончар, Таврія, 1952, 91); Стара метушиться в темряві, як миша в пастці, ніяк не може намацати на карнизі сірників (Тют., Вир, 1964, 191); Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники (Смолич., II, 1958, 44). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 231. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | СПИ́ЧКА, спички, жен. Деревянный черенок с головкой из воспламеняющегося вещества, служащий длядобывания огня сильным трением. Серная спичка. Фосфорная спичка. Коробка спичек. Чиркнуть спичку илиспичкой. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сірник.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сірник1.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сірник2.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| jDjxVeOqh-M }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | |||
| + | ===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 22:01, 18 жовтня 2018
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СІРНИЧОК, чка, чол. Пестл. до сірник. Черкнув [Попенко] сірничком — і світ осіяв хату (Панас Мирний, I, 1954, 337); [Гнат:] Зрана з дому вибирався та й забув з собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити, не куривши (Іван Франко, IX, 1952, 341); * У порівняннях. Все радів. Навіть лоша здається веселеньким, хоч і тремтить на своїх тоненьких, як сірнички, ногах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 126). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 231.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Сірничка, -ки, ж. 1) Спичка. Гн. I. 100. 2) Обгорѣлая уже спичка. Лубен. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СІРНИ́К, а́, ч. 1. Тонка дерев’яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. Згорнувши солому, він поліз у кишеню, вийняв сірника… черкнув — не горить… (Коцюб., І, 1955, 443); Один сірник — і все палає, Що будувалося роками (Гірник, Сонце.., 1958, 204); * У порівн. Вусаті сталевари І я, поет, відразу зайнялися Від слів отих, немов від сірника, Шаленим захватом(Рильський, II, 1960, 293). 2. тільки мн. Коробка чи інша упаковка з такими паличками. Усміхаючись, хлопець дістав з кишені сірники і став прикурювати (Гончар, Таврія, 1952, 91); Стара метушиться в темряві, як миша в пастці, ніяк не може намацати на карнизі сірників (Тют., Вир, 1964, 191); Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники (Смолич., II, 1958, 44). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 231.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
СПИ́ЧКА, спички, жен. Деревянный черенок с головкой из воспламеняющегося вещества, служащий длядобывания огня сильным трением. Серная спичка. Фосфорная спичка. Коробка спичек. Чиркнуть спичку илиспичкой.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
Ілюстрації
|
|
|
