Відмінності між версіями «Мужик»

Версія за 20:43, 18 жовтня 2018

Мужик, -ка, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Нп. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.

Сучасні словники

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

МУЖИ́К, а́, ч. 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває(Коцюб., І, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав(Стеф., II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки… (Руд., Остання шабля, 1959, 161). 2. перен., заст.,зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. Слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57); — Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (Коз., Листи.., 1967, 111). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Кв.-Осн., II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться(Головко, II, 1957, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.

Мужи́к, ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. Словник синонімів ПРОСТО́ЛЮ́ДИНзаст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬрозм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Йзневажл., ЧУПРУ́Нзневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). - Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими - простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак - син поштаря і швачки - дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде).

СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей(Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.

ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).

ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться (Андрій Головко, II, 1957, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821. МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244); // Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235); // Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94).

Ілюстрації

|style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |}

Цікаві факти

Усім представникам сильної статі подобається похвала і лестощі. Багато хто з них просто тане від цього. Чоловіки дуже легко вірять в ці лестощі, і це дозволяє жінкам легко ними керувати. Чоловіки завжди мовчать, коли жінки говорять дурниці.  Чоловік буде сам готувати лише в крайньому випадку.  Більше половини холостяків, до 25 років живуть разом з батьками.  Всі чоловіки не люблять фразу "Нам треба поговорити", неважливо про що піде мова далі.  Хлопці досить сміливі, щоб йти на війну, але навряд чи здатні піти на процедуру депіляції.