Відмінності між версіями «Цмоковик»
(Створена сторінка: '''Цмокови́к, -ка, '''''м. ''Насосъ. Харьк. г. Категорія:Цм) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Цмокови́к, -ка, '''''м. ''Насосъ. Харьк. г. | + | '''Цмокови́к, -ка, '''''м. ''Насосъ. Харьк. г. Насос, пристрій (гідравлічна машина, апарат або прилад) для напірного переміщення (всмоктування і нагнітання) головним чином краплинної рідини в результаті повідомлення їй зовнішній енергії (потенційною і кінетичною). Пристрою для безнапірного переміщення рідини Н. зазвичай не називають і відносять до водопідіймальним машинам. Основний параметр Н. — кількість рідини, переміщувана в одиницю часу, тобто здійснювана об'ємна подача Q . Для більшості Н. найважливішими технічними параметрами також є: тиск p або відповідний йому натиск H, що розвивається, , споживана потужність N і ккд(коефіцієнт корисної дії) h. |
| + | |||
| + | Пристрої для напірного переміщення рідин розділяють на види і різновиди по різних ознаках, наприклад за принципом дії і конструкції. Така ознака покладена в основу класифікації, представленої в Державному стандарті СРСР (ГОСТ 17389—72). Н. можна також умовно розділити на 2 групи: насоси-машини, що приводяться в дію від двигунів, і насоси-апарати, які діють за рахунок інших джерел енергії і не мають рухомих робочих органів. Н.-машины бувають лопатеві (відцентрові, осьові, вихрові), поршневі, роторні (шестерінчасті, коловоротні, пластинчасті, гвинтові і ін.). ДО Н.-аппаратам відносяться струминні (рідинно-рідинні і газорідинні), газліфти (у тому числі ерліфти), витискувачі (у тому числі парові і газові), гідравлічні тарани, магнітогідродинамічні насоси і ін [1]. | ||
| + | |||
| + | 1. http://vseslova.com.ua/word/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81_%28%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87.%29-69994u | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Цм]] | [[Категорія:Цм]] | ||
Поточна версія на 19:00, 18 жовтня 2018
Цмокови́к, -ка, м. Насосъ. Харьк. г. Насос, пристрій (гідравлічна машина, апарат або прилад) для напірного переміщення (всмоктування і нагнітання) головним чином краплинної рідини в результаті повідомлення їй зовнішній енергії (потенційною і кінетичною). Пристрою для безнапірного переміщення рідини Н. зазвичай не називають і відносять до водопідіймальним машинам. Основний параметр Н. — кількість рідини, переміщувана в одиницю часу, тобто здійснювана об'ємна подача Q . Для більшості Н. найважливішими технічними параметрами також є: тиск p або відповідний йому натиск H, що розвивається, , споживана потужність N і ккд(коефіцієнт корисної дії) h.
Пристрої для напірного переміщення рідин розділяють на види і різновиди по різних ознаках, наприклад за принципом дії і конструкції. Така ознака покладена в основу класифікації, представленої в Державному стандарті СРСР (ГОСТ 17389—72). Н. можна також умовно розділити на 2 групи: насоси-машини, що приводяться в дію від двигунів, і насоси-апарати, які діють за рахунок інших джерел енергії і не мають рухомих робочих органів. Н.-машины бувають лопатеві (відцентрові, осьові, вихрові), поршневі, роторні (шестерінчасті, коловоротні, пластинчасті, гвинтові і ін.). ДО Н.-аппаратам відносяться струминні (рідинно-рідинні і газорідинні), газліфти (у тому числі ерліфти), витискувачі (у тому числі парові і газові), гідравлічні тарани, магнітогідродинамічні насоси і ін [1].
