Відмінності між версіями «Платіж»
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 569. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 3, ст. 192. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 16:02, 18 жовтня 2018
Платіж, -жу, м. платіжка, -ки, ж. Платежъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
ПЛАТІ́Ж, тежу, чол.
1. Виплата грошей як розрахунок за що-небудь придбане, використане і т. ін.; плата. Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах (Ленін, 27, 1972, 306); [Храпко:] Я тобі, як скінчиться діло, щот [рахунок] дам: що на розходи пішло, а що лишок — на платіж повернеться (Панас Мирний, V, 1955, 128); Податкові платежі.
2. Сума грошей, яка має бути (була) виплачена за що-небудь. Селяни відмовлялися вносити платежі за землю (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 9).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 569.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 569.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 192.
