Відмінності між версіями «Люлята»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Текст заголовка | ||
| + | |- | ||
| + | | Приклад | ||
| + | |} | ||
'''Люля́та. '''Въ колыбельн. припѣвѣ. ''Люлі, люлі, люлята. ''Мил. 40. | '''Люля́та. '''Въ колыбельн. припѣвѣ. ''Люлі, люлі, люлята. ''Мил. 40. | ||
[[Категорія:ЛЮ]] | [[Категорія:ЛЮ]] | ||
| Рядок 50: | Рядок 56: | ||
| лю́ляти | | лю́ляти | ||
|} | |} | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! однина | ||
| + | |- | ||
| + | | множина | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Текст заголовка !! '''Наказовий спосіб''' !! Текст заголовка | ||
| + | |- | ||
| + | |1 особа|| Приклад || лю́ляймо | ||
| + | |- | ||
| + | | 2 особа|| лю́ляй || лю́ляйте | ||
| − | + | |} | |
| − | + | {| class="wikitable" | |
| − | + | |- | |
| − | + | ! Текст заголовка !! '''МАЙБУТНІЙ ЧАС''' !! Текст заголовка | |
| − | + | |- | |
| − | 1 особа лю́лятиму лю́лятимемо | + | |1 особа || лю́лятиму лю́лятимемо|| лю́лятимем |
| − | 2 особа лю́лятимеш лю́лятимете | + | |- |
| − | 3 особа лю́лятиме лю́лятимуть | + | | 2 особа|| лю́лятимеш|| лю́лятимете |
| + | |- | ||
| + | | 3 особа || лю́лятиме || лю́лятимуть | ||
| + | |} | ||
| + | |||
'''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС''' | '''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС''' | ||
1 особа лю́ляю лю́ляємо, лю́ляєм | 1 особа лю́ляю лю́ляємо, лю́ляєм | ||
Версія за 07:27, 18 жовтня 2018
| Текст заголовка |
|---|
| Приклад |
Люля́та. Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 572.
Лю́ляти, ляю, єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб’ю котка, полаю. Мет. 2. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 389.
МАЛЯ, яти, с. 1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Л. Укр., III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Баш, Проф. Буйко, 1946, 19); // Молодший школяр. Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Гончар, IV, 1960, 182). 2. Молода тварина, що перебуває при матері. Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (Багмут, Щасл. день.., 1959, 239); Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть (Гончар, Тронка, 1963, 110).
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6). Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору Люлю́кать – 1) (баюкать) лю́ляти, заколи́хувати, гойда́ти (дити́ну). [Люля́ю, люля́ю, поб’ю́ котка́ пола́ю (Метл.)]; 2) (улюлюкать) тю́кати, тюгу́кати.
ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6).
ЛЮЛЯТИ разг. качать, укачивать Латинська транскрипцiя: [lyulyaty] → ЛЮМ'ЄР Люм'є ← ЛЮЛЯ-КЕБАБ люля
Люлі, люлі, люлята, Гоніть, хлопці, телята. Люлі, люлі, люлята! Теляточки пасуться І в хлівець заженуться. Люлі, люлі, люлята! Та спати полягають, А пастушка згадають. Люлі, люлі, люлята! А пастушок у мішок, А з мішечка в торбиночку, Приспр нашу дитиночку. Засни, засни, задрімай Та нічого не думай!
| Інфінітив |
|---|
| лю́ляти |
| однина |
|---|
| множина |
| Текст заголовка | Наказовий спосіб | Текст заголовка |
|---|---|---|
| 1 особа | Приклад | лю́ляймо |
| 2 особа | лю́ляй | лю́ляйте |
| Текст заголовка | МАЙБУТНІЙ ЧАС | Текст заголовка |
|---|---|---|
| 1 особа | лю́лятиму лю́лятимемо | лю́лятимем |
| 2 особа | лю́лятимеш | лю́лятимете |
| 3 особа | лю́лятиме | лю́лятимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа лю́ляю лю́ляємо, лю́ляєм 2 особа лю́ляєш лю́ляєте 3 особа лю́ляє лю́ляють Активний дієприкметник
Дієприслівник лю́ляючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. лю́ляв лю́ляли жін. р. лю́ляла сер. р. лю́ляло Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник лю́лявши
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
