Відмінності між версіями «Гущавина»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | ГУЩА́ВИНА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Місце, де дерева або кущі ростуть дуже густо. В лісі, в гущавині, лежить, схилившись на лікоть, Петруня (Степан Васильченко, II, 1960, 356); Вузенька стежка вела в саму гущавину (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 66); | ||
| + | // чого. Густі зарості чого-небудь. Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очеретів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 409); Зараз він піде на зелені схили дніпровських круч, загубиться в гущавині дерев (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 29). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що гуща 1, 3. Ольга добре ним [жаром] обгорнула горщика з борщем. Висунув [Микола], почав насипати з глибокого полумиска, вигортаючи гущавину (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 7); Хлоп'ята дружно пірнали в гущавину натовпу і галасливими табунцями випурхували з-під ніг дорослих (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 11). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:28, 17 жовтня 2018
Гущавина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) ГУЩА́ВИНА, и, жін.
1. Місце, де дерева або кущі ростуть дуже густо. В лісі, в гущавині, лежить, схилившись на лікоть, Петруня (Степан Васильченко, II, 1960, 356); Вузенька стежка вела в саму гущавину (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 66); // чого. Густі зарості чого-небудь. Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очеретів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 409); Зараз він піде на зелені схили дніпровських круч, загубиться в гущавині дерев (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 29).
2. Те саме, що гуща 1, 3. Ольга добре ним [жаром] обгорнула горщика з борщем. Висунув [Микола], почав насипати з глибокого полумиска, вигортаючи гущавину (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 7); Хлоп'ята дружно пірнали в гущавину натовпу і галасливими табунцями випурхували з-під ніг дорослих (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 11).
Ілюстрації
|
|
|
|
