Відмінності між версіями «Вармія»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397). | * 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397). | ||
* 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3). | * 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3). | ||
| + | |||
| + | '''ВІЙСЬКО''' (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), '''АРМІЯ, СИЛИ''' (СИЛА рідше) з означ., ПОЛКИ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИНА іст., поет., ПОТУГА заст.; ЗБРОЙНІ СИЛИ (держави); ВОЇНСТВО, ПОЛЧИЩЕ, НАВАЛА, ОРДАзневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 19: | Рядок 21: | ||
|} | |} | ||
| + | '''Орфографія (словоформи)'''''Курсивний текст'' | ||
| + | |||
| + | '''Армія''' - іменник, жіночий рід, неістота | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! ВІДМІНОК !! ОДНИНА !! МНОЖИНА | ||
| + | |- | ||
| + | |Називний|| армія || армії | ||
| + | |- | ||
| + | | Родовий|| армії || армій | ||
| + | |- | ||
| + | | Давальний || армії || арміям | ||
| + | |- | ||
| + | | Знахідний|| армію || армії | ||
| + | |- | ||
| + | | Орудний || армією || арміями | ||
| + | |- | ||
| + | | Місцевий || на/у армії || на/у арміях | ||
| + | |- | ||
| + | | Кличний || арміє|| армії | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|UMUo-T9CRlU}} | {{#ev:youtube|UMUo-T9CRlU}} | ||
| Рядок 27: | Рядок 50: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Ва] | [[Категорія:Ва] | ||
Версія за 13:58, 17 жовтня 2018
Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках А́РМІЯ, ї, жін.
- 1. Сукупність усіх сухопутних, морських і повітряних збройних сил держави. У справедливих армій доля завжди прекрасна (Олесь Гончар, I, 1954, 3); Марко розповідав про свою службу в армії, про селищні новини, про різні випадки й зустрічі (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 41).
- Діюча армія — війська, які під час війни перебувають на фронті. Щорс, навпаки, сам просить командування послати його в діючу армію на фронт (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 19); Радянська Армія — назва армії Радянського Союзу з 1946 р. Партійні організації Радянської Армії у своїй діяльності керуються Програмою і Статутом КПРС і працюють на основі інструкцій, затверджуваних Центральним Комітетом (Статут КПРС, 1961, 27); Червона Армія — назва армії Радянського Союзу до 1946 р. Українське населення Галичини з невимовною радістю зустрічало Червону Армію — армію-визволительку (Історія УРСР, II, 1957, 191).
- 2. Сухопутні збройні сили.
- 3. З'єднання, що складається з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для ведення бойових операцій під час війни. Приморська армія генерала Петренка і частини морської піхоти стримують шалений натиск фашистських військ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 110).
- 4. дорев. Переважна більшість сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала службових привілеїв. Його до нас перевели Із армії, чи що? (Тарас Шевченко, I, 1951, 397).
- 5. кого, чого, перен. Маса людей, об'єднаних спільною ознакою, справою і т. ін. Лиш ми, робітники, ми, діти Святої армії труда, Землею будем володіти, А паразитів жде біда (Інтернаціонал); Армія пролетаріату міцніє в усіх країнах (Ленін, 13, 1949, 73); Армія юних мічурінців прагне опанувати вчення І. В. Мічуріна та його методи роботи (Юним мічурінцям.., 1955, 3).
ВІЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), АРМІЯ, СИЛИ (СИЛА рідше) з означ., ПОЛКИ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИНА іст., поет., ПОТУГА заст.; ЗБРОЙНІ СИЛИ (держави); ВОЇНСТВО, ПОЛЧИЩЕ, НАВАЛА, ОРДАзневажл. (про ворожі великі з'єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав (Святослав) половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси (вітре) на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).
Ілюстрації
|
|
|
|
Орфографія (словоформи)Курсивний текст
Армія - іменник, жіночий рід, неістота
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | армія | армії |
| Родовий | армії | армій |
| Давальний | армії | арміям |
| Знахідний | армію | армії |
| Орудний | армією | арміями |
| Місцевий | на/у армії | на/у арміях |
| Кличний | арміє | армії |
