Відмінності між версіями «Ільняний»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
'''Ільняний, -а, -е. '''= '''Лянний. '''''Ільняни сорочка. ''Чуб. V. 189. | '''Ільняний, -а, -е. '''= '''Лянний. '''''Ільняни сорочка. ''Чуб. V. 189. | ||
[[Категорія:Іл,Їл]] | [[Категорія:Іл,Їл]] | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
{{#ev:youtube|qGFupOHyUYw}} | {{#ev:youtube|qGFupOHyUYw}} | ||
{{#ev:youtube|hmAgRWmiJjo}} | {{#ev:youtube|hmAgRWmiJjo}} | ||
| − | + | ==Див.також== | |
| + | ==Джерела і література== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 10:53, 17 жовтня 2018
Ільняний, -а, -е. = Лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Зміст
Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)
1. Прикм. до льон. У сільському господарстві часто використовують як паливо.. лляну кострицю (Сільські теплові електростанції, 1957, 30); Краще за нього [проса на печі] хіба тільки лляне насіння (Іван Багмут, Опов., 1959, 3);
// Вигот. з насіння льону. Лляна олія має важливе промислове значення (Екстраційний метод добування олії.., 1958, 9);
// Зробл. з волокон льону. Вона все було сидить.. і виводить голос, як лляну тонку нитку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 61);
// Вигот. з прядива, що є результатом обробки волокон льону. Не простого — лляного полотна тридцять локтів узяла (Українські народні думи.., 1955, 21);
// Пошитий з полотна, виготовленого з прядива льону. Надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим (Панас Мирний, IV, 1955, 231); В костюмі лляному білім Комсомольців прийшов вітати Молодий голова артілі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 57).
2. Схожий світлим кольором і м'якістю на волокна льону (про волосся). Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 277); З-під зсунутої хустки вибилися лляні пасма кіс (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 108).
Ілюстрації
|
|
|
|
