Відмінності між версіями «Дзюбак»
м |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dzob2.jpg|x140px]] | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 07:51, 17 жовтня 2018
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб. Вх. Лем. 409.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ДЗЮБ див. дзьоб.
ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, ч. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Н.-Лев., II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані… (Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Фр., XIII, 1954, 327); // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колг. Укр., 8, 1961, 15).