Відмінності між версіями «Мінятися»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ===== Словник Грінченка ===== | ||
+ | |||
+ | '''Міня́тися, -ня́юся, -єшся, '''''гл. ''Мѣняться, обмѣниваться. ''Кайданами міняються, правдою торгують. ''Шевч. 210. | ||
+ | |||
+ | ===== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===== | ||
+ | |||
+ | '''МІНЯТИСЯ''', яюся, яєшся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513); | ||
+ | // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125). | ||
+ | |||
+ | 2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265). | ||
+ | |||
+ | 3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4); | ||
+ | // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===== Словник української мови: в 11 тт. ===== | ||
+ | |||
+ | '''МІНЯ́ТИСЯ''', я́юся, я́єшся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125). | ||
+ | |||
+ | 2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265). | ||
+ | |||
+ | 3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36). | ||
+ | |||
+ | ===== Словник фразеологізмів ===== | ||
+ | |||
+ | поміня́тися / '''міня́тися''' ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич). | ||
+ | |||
+ | ===== Словник синонімів ===== | ||
+ | |||
+ | '''ЗМІ́НЮВАТИСЯ''' (ставати іншим, інакшим) — Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник); | ||
+ | |||
+ | '''ЗМІНЯ́ТИСЯ''' — Його погляд увесь час змінявся : очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький); | ||
+ | |||
+ | '''МІНЯ́ТИСЯ''', '''МІНИ́ТИСЯ''' рідше — - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало); | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ''' — - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович); | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ''' — Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок); | ||
+ | |||
+ | '''ВІДМІНЯ́ТИСЯ''' — Ця заповідь ніколи не відмінялася. | ||
+ | |||
+ | '''ВІДМІ́НЮВАТИСЯ''' — Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється. | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ''' — Щоб привернути увагу протилежної статі, кити починають перевертатися у воді, випускати фонтани й видавати дивні звуки, гордовито демонструючи свої хвости. | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ''' — Але перероджуватися потрібно. | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ''' — Перешиковуватися із пар у четвірки, розходитися парами праворуч-ліворуч. | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ''' розм. — Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах). | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ''' розм. рідше, '''ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ''' книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання) — Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти. | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕРОСТА́ТИ''' — У процесі життя слова набувають здатності «переростати» у нові значення. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 12:04, 16 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник Грінченка
Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МІНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.
1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36).
Словник української мови: в 11 тт.
МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.
1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265).
3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36).
Словник фразеологізмів
поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич).
Словник синонімів
ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим) — Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник);
ЗМІНЯ́ТИСЯ — Його погляд увесь час змінявся : очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький);
МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше — - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало);
ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ — - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович);
ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ — Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок);
ВІДМІНЯ́ТИСЯ — Ця заповідь ніколи не відмінялася.
ВІДМІ́НЮВАТИСЯ — Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється.
ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ — Щоб привернути увагу протилежної статі, кити починають перевертатися у воді, випускати фонтани й видавати дивні звуки, гордовито демонструючи свої хвости.
ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ — Але перероджуватися потрібно.
ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ — Перешиковуватися із пар у четвірки, розходитися парами праворуч-ліворуч.
ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм. — Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).
ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання) — Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти.
ПЕРЕРОСТА́ТИ — У процесі життя слова набувають здатності «переростати» у нові значення.