Відмінності між версіями «Милити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четве...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. ''Чуб. V. 395. | '''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. ''Чуб. V. 395. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | * Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 128); | ||
| + | * Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. Бетя була під стріхою тієї самої клуні, де півгодини тому Крук милив саморобним квачем Кабанцеві щоки (Микола Трублаїні, I, 1955, 59); | ||
| + | * Розчиняти мило у воді. Милити воду. | ||
| + | |||
| + | * Милити очі ; Милити шию (голову, холку) кому — висловлювати догану кому-небудь; дуже лаяти когось. Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 73); — Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар парткому (Григорій Епік, Тв., 1958, 57). | ||
| + | |||
| + | (Академічний тлумачний словник) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстріції== | ||
| + | [[Файл:милити 1.jpg]] | ||
| + | [[Файл:намилити 2.jpg]] | ||
| + | [[Файл:милити 3.jpg]] | ||
Версія за 11:27, 16 жовтня 2018
Милити, -лю́, -лиш, гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. Чуб. V. 395.
Сучасні словники
- Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 128);
- Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. Бетя була під стріхою тієї самої клуні, де півгодини тому Крук милив саморобним квачем Кабанцеві щоки (Микола Трублаїні, I, 1955, 59);
- Розчиняти мило у воді. Милити воду.
- Милити очі ; Милити шию (голову, холку) кому — висловлювати догану кому-небудь; дуже лаяти когось. Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 73); — Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар парткому (Григорій Епік, Тв., 1958, 57).
(Академічний тлумачний словник)
