Відмінності між версіями «Квоктуха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Аквочка.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:02, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
КВОКТУ́ХА, и, жін., розм. Те саме, що квочка 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 137
квоктуха — и, ж., розм. Те саме, що квочка I … Український тлумачний словник
квоктуха — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
КВОКТАТЬ — КВОКТАТЬ, квохтать новг., пск., южн. клоктать пермяц. клохтать; квокать пск., твер. о курах: особым криком проситься на яйца и тем же криком сзывать, водить цыплят. Зверок бурундук квокчет, клокчет перед погодой. | Стонать, охать; ворчать,… … Толковый словарь Даля
