Відмінності між версіями «Навал»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
На́вал, -лу, м. | На́вал, -лу, м. | ||
| − | 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. | + | 1) Напоръ воды. |
| + | Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. | ||
2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у. | 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у. | ||
Версія за 21:55, 15 жовтня 2018
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
На́вал, -лу, м.
1) Напоръ воды.
Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91.
2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
1. Дія за знач. навали́ти, нава́лювати 1, 2, 4. Грубі камінні брили стирчать серед водопаду, покриті білою піною, і видержують сотні літ навал фаль [хвиль] (Фр., VIII, 1952, 194).
2. Нагромадження чого-небудь у великій кількості; купа, куча. О, він проб’є навали крижані, Обійде льодові пливучі гори!.. (Руд., Ленінградці, 1948, 6); * Образно. Звучали трембіти в небеса, горіли свічі, голосили жінки, а серед навалу всіх тих звуків, мов труба, гримів дикий голос Юраша (Хотк., II, 1966, 262).
Ілюстрації
|
|
|
|
