Відмінності між версіями «Звій»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:звій.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:звій2.jpg] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:звій3.jpg] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:звій4.jpg] |
|} | |} | ||
Версія за 20:42, 15 жовтня 2018
Звій, звою, м. = Сувій. Звій полотна. Каменец. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗВІЙ, звою, чол., розм.
1. Звивина, закрут, вигин. Довга й лінійно рівна дорога, так звана цісарська, була пуста. Вона видавалася тут між: полями зміїним звоєм... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 461); Ріка заплутує свої звої на Красній долині (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 51); // рідко. Кільце, петля. Вились, як змії, звої хороводів (Леся Українка, I, 1951, 288); Одна [газель], найбільша — видко, мати тамтих — повалена звоями вужа (Іван Франко, VIII, 1952, 328); // рідко. Фалда, складка. Голову велетневі покривав чорний капелюх з широкими крисами, з плечей в нього спадала звоями пелерина (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 11).
2. Що-небудь звите кільцями, скручене, перевите. Він.. помахував у одній руці звоєм дроту (Іван Франко, II, 1950, 88); // Хвилясте пасмо, кучерик волосся. На чоло [Марійки] нависли буйні звої ясного, золотого волосся (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 315); // Сплетіння чого-небудь. Знадвору веранду обплітав густими звоями дикий виноград (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 62); // перев. мн. Клуби (диму, пари і т. ін.). В таємне поле папороті входжу, крізь звої диму бачу цвіт — ген там, на безбережжі... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 291).
3. Смужка паперу, полотна і т. ін., згорнута в трубку; сувій. При другій стіні стояв менший столик, на ньому лежали звої нотного паперу (Леся Українка, III, 1952, 582); — Лишень самого полотна зо п'ятдесят звоїв по смерті лишилося (Василь Стефаник, I, 1949, 80); * У порівняннях. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна серед зеленого лісу (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 75).
4. рідко. Те саме, що згорток 2. Витягла [Зоя] сквапно з спідньої кишені малий звій і розглядала його. В нім був не харч, не пляшечка на медицину.. В нім оповита була.. щаднича книжка вкладок, а в ній гроші (Ольга Кобилянська, 111, 1956, 469).
Ілюстрації
|
[[Файл:звій2.jpg] | [[Файл:звій3.jpg] | [[Файл:звій4.jpg] |
