Відмінності між версіями «Теленькання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|vKBeHswTraQ}} |
[[Категорія:Те]] | [[Категорія:Те]] | ||
Версія за 18:46, 15 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Сучасні словники
ДЗВІН , дзвону, чол. Те саме, що дзвеніння. Чув дзвін, та не знає, звідки він! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 185); Враз її збудив звук. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Юрій Смолич, I, 1958, 84); * У порівняннях. — Леско! Леско! — гукнув дід, і голос його, як дзвін, роздався по лісу (Панас Мирний, I, 1954, 281).
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ілюстрації
|
|
|
|
