Відмінності між версіями «Сердак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 13: Рядок 13:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Serdak._1_Сердак.jpg|×140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Serdak._1_Сердак.jpg|×140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC_8917.jpg|140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:DSC_8917.jpg|180px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:168707.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:168707.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:serdak1.jpeg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:serdak1.jpeg]]

Версія за 17:26, 15 жовтня 2018

Сарда́к, серда́к (очевидно, від тур. şirdag, şerdak — «вид одягу»)[1] — верхній короткий сукняний одяг з рукавами, який був поширений у західних областях України, в тому числі у представників етнографічної групи українців гуцулів.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

Сердак, ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126. 128.

Сучасні словники

Словник української мови

САРДА́К, СЕРДА́К, а, чол., заст., діал. Рід верхнього теплого короткого сукняного одягу. Він не має нічого, крім того, що на собі, крім оцього старого сардака (Іван Франко, IV, 1950, 399); Сидить [легінь], такий прибраний, такий яскравий; сардак висить на однім плечі; лице якесь задумане (Гнат Хоткевич, II, 1966, 81); Федір Штола зняв сардак, кинув у кут (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12); Вона накинула на себе сердак і побігла (Ольга Кобилянська, II, 1956)

Ілюстрації

×140px DSC 8917.jpg 168707.jpg Serdak1.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]